Читати книгу - "Сет кохання та поразки , Ксандер Демір"

— Ну що ж, тільки для тебе, — відповів Ніно, підсуваючи їй ложку. — Але ти маєш оцінити це як справжній шеф.

Я спостерігав, як Вікторія нахиляється до морозива, а її посмішка стає ширшою після першого укусу. Вона облизнула губи, ніби смакуючи кожну дрібницю. І я мимоволі зволожив свої.

— Дуже смачно, — нарешті сказала вона, піднявши великий палець угору. — Здається, ти маєш гарний смак, Ніно.

— Ну, хтось же мусить, — самовдоволено відповів він, а Кармен засміялася, обійнявши його за плече.

У цю мить музика змінилася, і в небо над площею здійнявся перший феєрверк. Я відчув, як Вікторія напружилася біля мене, а потім підняла голову, її очі засяяли від відблисків кольорових спалахів.

— Я думала, ти жартував про феєрверки, — прошепотіла вона, ніби боялася зруйнувати магію моменту.

— Я не завжди жартую, — відповів я, нахилившись ближче. — Іноді я просто хочу вразити тебе.

Її погляд зустрів мій, і цього разу вона не відвела очей. Її усмішка була тихою, майже невловимою, утім я відчув, як щось точно змінилося між нами…

Феєрверки розривали нічне небо, наповнюючи його яскравими кольорами, що відбивалися в її очах. Це було наче казка, у якій ми опинилися випадково, без сценарію чи плану. Вікторія стояла поруч, її рука все ще лежала на моїй, і я відчував тепло, яке проходило крізь пальці, ніби підтверджуючи: цей момент — справжній.

— Це красиво, — сказала Вікторія нарешті, знову піднявши голову до неба. Її голос був тихий, майже шепіт.

— Так, — погодився я, хоча мої очі зараз більше спостерігали за нею, ніж за небом. Тільки за цією дівчиною, не помічаючи нічого та нікого більше. — Але не так красиво, як те, як ти дивишся на це.

Вона кинула на мене косий погляд, і її губи ледь помітно затремтіли — чи то від посмішки, чи то від здивування.

— Ти завжди такий… романтичний? — запитала дівчина, намагаючись жартувати, утім її голос видав нотку цікавості.

— Тільки тоді, коли це має значення, — відповів я, і вона змовкла, ніби ці слова застали її зненацька..