Читати книгу - "Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав"

Я відчула, як у грудях закипає злість.

— А тепер він дізнався правду. І знаєш що? Я рада, що почула це від тебе.

Віка скривилася, але швидко взяла себе в руки.

— Ти думаєш, що це щось змінить?

Я глянула на Олега, який уважно спостерігав за мною.

— Це змінює все. Ми будемо з Олегом разом.

Віка пирхнула, склавши руки на грудях, але я помітила, як у її очах промайнуло щось схоже на розгубленість. Вона цього не очікувала.

— Серйозно? — протягнула вона, піднявши одну брову. — Ти справді думаєш, що після всього це буде так просто?

Я зітхнула і відчула, як рука Олега торкнулася моєї долоні. Він мовчки стояв поруч, але його погляд був сповнений рішучості.

— Я не думаю, я знаю, — відповіла я твердо. — Я вагітна, Віко. І я більше не хочу витрачати свій час на людей, які намагаються зруйнувати моє життя.

Віка кліпнула. Її впевненість дала тріщину.

— Що?

— Ти прекрасно мене почула, — я всміхнулася, але без злості, без сарказму. Просто спокійно. — І знаєш, що це означає? Що відтепер усе твоє маніпулювання, інтриги й брехня більше не мають значення.

Віка зціпила щелепи, але нічого не відповіла.

Я ж повернулася до Олега. Він дивився на мене так, ніби бачив вперше. В його очах було стільки всього — каяття, біль, любов.

— Ми почнемо все з початку, — тихо сказала я йому.

Олег стиснув мою руку міцніше.

— Разом, — відповів він.

Я востаннє глянула на Віку. Вона сиділа, мовчки дивлячись на нас, а потім різко відвела погляд.

Я знала — її історія в нашому житті закінчена.

А наша з Олегом тільки починалася.