Читати книгу - "Загублена історія втраченої держави"

311

На жаль, фото Отто Ейхельмана мені знайти не пощастило, хоча пошуки ці тривають вже майже 25 років.

312

Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 2. – Львів, 1993. – С. 619. Див. також: Эйхельман О. Консульское право: Очерки из лекций по международному праву. – Житомир: Типография и Литография наследников С. Бродовича, 1886. – 128 с., (XIII) с., та Эйхельман О. «Военное занятие неприятельской страны. Рассуждение по международному праву. – М., 1880. – Тип. Т. Рис. – 226 с.

313

Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета Св. Владимира, 1834—1884 / Сост. под ред. В. С. Иконникова. – Киев: Тип. Императорского Университета Св. Владимира, 1884. Існують відомості, згідно з якими біографія О.О. Ейхельмана міститься в базі даних «Personendatebank zur Migration ins vorrevolutionäre Russland», № 66096 в Інституті Східної Європи в Мюнхені.

314

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 2873. – Арк. 1. Автограф. Прошение подано после смерти его предшественника.

315

http://bestdisser.com/see/dis_217049.html

316

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 3550. – Арк. 1.

317

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 3552. – Арк. 1. 2 Там само. – Спр. 3551. – Арк. 1.

318

Там само. – Спр. 3551. – Арк. 1.

319

Там само. – Спр. 3549. – Арк. 1.

320

http://www.zn.ua/3000/3680/29246/

321

Галаган М. З моїх споминів… – С. 492.

322

Там само. – С. 14.

323

Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., Основи. – 2000 р. – 1463 с. – С. 265—266.

324

Элон М. Еврейское право. Часть первая. Иерусалим, Амана, б/г. – 333 c. – С. 12.

325

Історія європейської ментальності. За редакцією Петера Дінцельбахера. – Львів, Літопис, 2004. – 717 c. – С. 501, 503, 517, 518, 539, 541, 546, 547, 562.

326

История XIX века. Под ред. проф. Лависса и Рамбо. – М., ОГИЗ. – 1938. – Т. 3. – 631 с. – С. 63.

327

Але так було не завжди. Незалежні з 1534 р. від Риму Королівство Англія та з 1560 р. Королівство Шотландія від 1603 р. перебували у стані особистої унії – ними правив король Яків I Англійський, він же – VI Шотландський. До 1707 р. обидві країни керувалися власними парламентами та урядами. Отже, в 1603—1707 рр. Королівство Англії та Шотландії, так само як і Велике Князівство Литовське/Річ Посполита, було за формою державного устрою федеративною державою, а за формою політичного устрою – конституційною монархією. 1707 р., після розпуску шотландських парламенту та уряду та входження її представників до обох палат лондонського парламенту Королівство Англії та Шотландії за формою державного устрою перетворилося на унітарну державу, а за формою політичного продовжувало залишатися конституційною монархією. Об’єднане Королівство Великобританії та Королівства Ірландії припинило своє існування 1922 р., коли Ірландія отримала незалежність.

328

Присяжнюк А.Й. Конституційне будівництво… – С. 14.

329

Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні…

330

Чеботок Н.В. Державна етнонаціональна політика в Україні у 1917—1921 рр.: Дис… канд. юрид. наук: Інститут держави і права ім. В. Корецького НАН України. – К., 2005. – 16 с. – С. 4.

331

Устименко В. Етнополітичні процеси в Україні на початку XX ст.: стан та особливості. – К., 2007. – 80 с – С. 73, 74.

332

Мандзяк В.П. Історіографія українського національного руху в Галичині XIX – початку XX ст. – Автореф. дис… канд. іст. наук. – Львів, 2006. – 20 с

333

Там само. – С. 16.

334

Там само. – С. 13.

335

Дейвіс Н. Європа. Історія… – С. 856, 857.

336

Нова зоря. – 2008, 13 вересня.

337

Свобода. – 2008, 12 вересня. Число 37.

338

Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (кінець VIII ст. – початок XIV ст.). Навчальний посібник. – Київ, Істина. – 2007. – 123 с

339

Там само. – С. 80, 81.

340

Острогорський Г. Історія Візантії. Видання 3-тє, доповнене. – Львів, Літопис. – 2002. – 587 с – С. 266, 267.

341

Острогорський Г. Історія Візантії… – С. 222—225.

342

Докл. див.: Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі… – С. 50—59.

343

Там само. – С. 19.

344

Див.: Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі… – С. 35—42; Котляр М.Ф. Рюриковичі в Галичині й на Волині // УІЖ. – 2008. – № 3. – С. 30—45; Яринович Ан. Галичина в ее прошлом и настоящем. Очерк истории национальной жизни русин в Австро-Венгрии. – М., Задруга, 1915. – С. 14—53.

345

Брехуненко В. Московська експансія… – С. 25.

346

Полетика Василий. Записка о начале, происхождении и достоинстве малороссийского дворянства // Інститут рукописів Національної бібліотеки НАН України ім. В.І. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 1604 (122). – Арк. 2 (об).

347

Брехуненко В. Московська експансія… – С. 25, 26.

348

В оригіналі «российские».

349

Брехуненко В. Московська експансія… – С. 28, 40.

350

Там само. – С. 31.

351

Полетика Василий. Записка… – С. 3—3 (об).

352

Докл. див.: Полетика Василий. Права, привилегии, преимущества, вольности и свободы Малороссийского шляхетства, данные оному от Королей Польских, Великих князей Литовских и утвержденныя от Всепресветлейших Государей, царей Императоров и Императриц всероссийских, поданныя в Комиссию о сочинении проекта нова Уложения Июня 20 дня 1768 года // Інститут рукописів Національної бібліотеки НАН України ім. В.І. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 173(207). – С 5—124 (об); див. також: «Записка о преимуществах чинов малороссийских. Сочинена по поручению Господина малороссийского полтавского маршала Василия Ивановича Черныша. (Составил Андриан Чепа) 18 февраля 1809 г.». Копия. // Там само. – Спр. 1603 (122). – С. 7—9.

353

Див.: Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. Інститут рукописів. – Ф. VIII. – № 171 (206). – С 1-788.

354

ЕУ. – С. 1303; див. також: Там само. – С. 635—636.