Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Молоді літа короля Генріха IV 📚 - Українською

Читати книгу - "Молоді літа короля Генріха IV"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Молоді літа короля Генріха IV" автора Генріх Манн. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 228
Перейти на сторінку:
імла. Не хотів він і накликати кару господню на злих. Він усіма своїми силами поривався до пригоди, що звалась Марго; але вона звалась також і Лувром. Поривався з такою пристрастю, мов до своєї незвіданої долі.

Повернувшись до сестри, він сказав:

— Чогось мені не віриться, сестро. Наша мати не знала, отруєно її чи ні, і не могла бажати, щоб я утік звідси й зважився прийти знову тільки з військом. Я не годен уявити, що її твердий голос дав мені такий наказ.

— Ти сам себе дуриш, брате, повір мені. Ми ж із тобою рідні, єдині в усьому світі, і в чому я певна, те й ти в глибині душі мусиш мати за правду.

Та він ще опирався:

— А коли вона й справді сказала так, здолана страхом у останню годину життя, то нізащо б наша відважна мати не сказала цього вдруге, якби повернулась на цей світ!

— Ох! Якби ж то! — гукнула сестра до дверей; а брат промовив:

— Якщо твоя правда, вона з'явиться.

Обоє, стоячи поряд, обличчям до дверей, жагою всього серця благали, щоб вони відчинились і поріг переступила незабутня постать. Гарячий вітер війнув їм у спину, насувалась громовиця, раз по раз спалахували синюваті блискавки, лишаючи по собі темряву, і по тілу пробігав дрож. Коліньї позад них уже не молився, а стояв, як вони, й чекав. І раптом двері розчинились. Усі троє побачили сподівану постать, осяяну ззаду якимось світлом. Свідки в кімнаті враз погасли, оглушливо вдарив грім, і вона ввійшла.

— Моя королево! — промовив адмірал Коліньї й приклав руку до грудей, ніби вітаючи живу Жанну. Брат і сестра ступили разом назустріч їй, і дочка тихенько, радісно зойкнула, а син уже розтулив рот, щоб голосно вигукнути: «Це ви, матусю!»

Одначе не встиг: жінка біля дверей махнула рукою своїм супутникам, і поруч неї з'явилися люди з ліхтарями. І відразу стало видно, що то принцеса Валуа, панна Маргарита, Марго.

Троє в кімнаті не зразу повірили своїм очам. Поява королеви Жанни здавалась їм куди вірогідніша, ніж поява будь-кого іншого, і ця жінка ще могла змінити свою подобу. Але не змінила — в неї лишалось те саме вродливе, витончене обличчя сестри Карла Дев'ятого, і заговорила вона теж своїм голосом, низьким і чистим, як золото.

— Ваша величносте, — звернулась вона до Анрі Наваррського. — Ми шукали вас у замку й ніде не знайшли. Одна фрейліна моєї матері наговорила вам чудних історій про темні закамарки. А варта при зовнішній брамі Лувру випустила якогось чоловіка, що, можливо, перевдягся й подався шукати пригод. Хоч ваш приятель дю Барта весь час ішов назирці за тим чоловіком, та все ж ми боялися: мало що могло з ним скоїтись уночі в Парижі.

— Хто ж це боявся, Марго? — перебив її Анрі.

— Я, — сказала вона виразно й щиро. — Я сказала про все своїй матері й попросила дозволу самій привезти вас назад під охороною моїх людей.

— А може, пані Катрін послала вас, щоб повернути мене під свою владу, Марго? Це дужче схоже на правду.

— Я дуже дивуюсь, — відказала принцеса Маргарита цілком щирим тоном. — Адже ви знаєте мене, як і я вас, трохи не цілий день, тобто досить давно. — І простягла йому руку.

Та рука була немов вирізьблена великим майстром зі схожого на віск мармуру: до міри повна, гнучкі пальці, ледь відігнуті на кінцях, пофарбовані нігті бездоганно овальної форми. Ніяких перснів, самоцвітів; гола рука.

Анрі взяв її, підніс до уст і вийшов удвох з Марго, не оглянувшись,


Moralite

Vous auriez beaucoup mieux fait, Henri, de rebrousser chemin tandis qu'il etait temps encore. C'est votre soeur qui vous le dit, elle si sage, mais qui ne ler sera pas non plus toujours. Il est trop clair que cette cour ou regne une fee mauvaise ne se contentera pas de vous avoir tue la reine votre mere, mais que voue devrez payer encore plus cher votre entetement de vous y attarder et votre gout du risque. Il est vrai qu'en echange ce sejour vous fait connaitre le cote le plus equivoque de l'existence, qui ne se passe pins qu'autour d'un abime ouvert. Le charme de la vie en est rehausse et votre passion pour Margot, que le souvenir de Jeanne vous defend d'aimer, en prend une saveur terrible.


Висновок

Ви зробили б куди краще, Анрі, якби повернули назад, поки не запізно. Це сказала вам ваша сестра, така розважлива досі — хоча і вона не завжди буде такою. Аж надто очевидно, що цей двір, де панує лиха чарівниця, не вдовольниться, убивши вашу матір, королеву: ні, вам доведеться заплатити ще дорожчу ціну за свою впертість, що затримала вас тут, і за свій потяг до небезпек. Щоправда, перебування тут відкриє вам найнепевніший бік життя, яке, по суті, протікає довкола розверженої безодні. Та це навіть додає йому принади, і ваша пристрасть до Марго, що її кохати забороняє вам спогад про матір, набуває від того якоїсь жахливої солоднечі.

IV. МАРГО


Напоказ на високому помості

Сьогодні, в понеділок, вісімнадцятого серпня, велике свято: виходить заміж сестра короля — кажуть, за принца

1 ... 65 66 67 ... 228
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Молоді літа короля Генріха IV», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Молоді літа короля Генріха IV"