Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Незамінна для нього, Меланія Арт 📚 - Українською

Читати книгу - "Незамінна для нього, Меланія Арт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Незамінна для нього" автора Меланія Арт. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 78
Перейти на сторінку:
Глава 25

Сказати, що мене шокували слова Ярослава – це нічого не сказати. Як таке взагалі можливо? 

– Я не розумію… – промовила, прямо дивлячись в очі Ярослава. – Якщо ти все знав, то чому не сказав раніше? Навіщо була вся ця вистава?

– Еллі, можливо, нам все ж краще переговорити віч-на-віч? Ця розмова не для зайвих вух.

Таша тільки збиралася знову відгаркнутися, але я її випередила.

– Це мої найближчі люди, Яре, їм я довіряю, як собі. Тим більше я однаково потім все розповім їм, тому не має сенсу когось виганяти.

– Ну добре, – погодився Яр, не зводячи нечитаний погляд з розлюченої Таші. – Відповідаю на твоє питання… 

Але продовжити він не встиг, адже в кабінет увірвався Марк. 

– Люба, з тобою все добре? – підбіг до мене, обдивляючись кожен сантиметр, ніби шукаючи невидимі пошкодження. – Нам зателефонувала Саша, все розповіла. Пощастило, що я саме прибув назад в місто, – сказав і обійняв, не звертаючи уваги на всіх присутніх.

– Кхе-кхе, – вирішив нагадати про себе Ярослав. – Привіт, Марку. Бачу, що мої здогадки виявилися вірними. Так навіть краще.

– Яре, привіт, знаю, що в тебе багато питань, – все ж звернувся до нього мій коханий. – Давай все потім вирішимо, мені потрібно відвезти Еллі додому.

– Марку, почекай, – намагалася я втихомирити його хоч трішки, адже він вже почав збирати мої речі. – Нам потрібно поговорити. Нам всім. Яр знає про все.

– Про все? – він недовірливо подивився на предмет обговорення. – Тоді тобі точно не варто тут більше знаходитися, я все вирішу.

– Хороше рішення, друже, але не правильне в даній ситуації, – спокійно відреагував на це все Яр, сідаючи на диван. – Розмова є і вона дійсно важлива для Еллі. Ти ж знаєш про аварію?

Марк тільки кивнув у відповідь.

– Вона об’єднала нас з Еллі ще до зустрічі в офісі. Через Вдовенка помер мій брат, тому у нас є спільний ворог, який має бути покараний за свої дії.

– Яре, давай по черзі все, – вже спокійніше почав говорити Марк, нарешті усвідомлюючи всю серйозність ситуації.

– Гаразд. Про те, що в мене є молодший брат, знає дуже мало людей. Та і я сам дізнався про його існування тільки в п’ятнадцять років. Тоді ми з мамою були дуже ображені на батька, я навіть прізвище змінив на мамине дівоче, коли прийшов час робити паспорт. Але це все лірика. З часом всі образи пройшли, а я дуже зблизився з Дем’яном. Він став для мене найкращим другом, хоч був молодшим на три роки. Коли сталася трагедія, я саме був закордоном. Дзвінок батька і новина про те, що брата більше немає… Це був найстрашніший день мого життя. Я одразу зірвався в аеропорт і вже за десять годин був вдома. Скажу чесно, Еллі, коли мені повідомили, що Дем’ян загинув через малолітнього наркомана, – я скривилась після цих слів, – я був готовий піти на вбивство… Зупинив батько, який пообіцяв, що винний буде покараний.
    Я уважно слідкував за ходом справи. Мене неймовірно бісило, що ти намагаєшся виправдати свого Назара. Я вас ненавидів, чесно. А потім до батька завітав Вдовенко старший, який просив пожаліти хлопця, що й так залишився інвалідом. Мовляв, не виживе він в тюрмі, та й не зі зла все зробив. Там було багато доводів, наскільки я знаю. Батько довго думав, але потім погодився. Я був неймовірно розлючений, але батько попросив мене закрити очі на все і не робити дурниць, які можуть позбавити його й іншого сина. Я погодився, але все ще постійно думав про всю цю ситуацію.
    Через декілька місяців мене відпустило. Я намагався продовжувати жити, більше нікуди не поїхав з країни. Одного разу пішов з друзями в клуб, де ми зіштовхнулися з компанією Тимура. Ми з ним не були знайомі близько, тому він навіть не зрозумів, хто поряд з ним. А я не спішив себе представляти, лише спостерігав за поведінкою того, хто був причетний до смерті Дем’яна. Він багато жартував, веселився з дівчатами, ділився планами на майбутнє, а потім… Він зробив одну велику дурість. Почав вихвалятися, як вони з татком змусили якогось дурня взяти на себе провину в аварії. Він сміявся, згадуючи, як важко було не спалитися в суді. А я просто не міг повірити своїм вухам.
   Тоді я зрозумів, що аварії все було не так просто. Ні, в той вечір в мене вистачило розуму не вв'язуватися у конфлікт з Тимуром. Я стримав лють, щоб потім з холодною головою почати аналізувати всі факти. Батьку поки нічого не говорив, хотів сам у всьому переконатися. Чим більше заглиблювався у справу, тим більше розумів, що нас жорстоко обвели навколо пальця. Тоді я зрозумів, що простого покарання за аварію буде недостатньо. Вдовенко старший, який так нахабно брехав в очі моєму батькові, однаково витягне свого синочка. 
    Я почав збирати компромат на їх обох, але це справа не швидка. Щоб їх ув’язнити, потрібні були беззаперечні докази. Я зібрав собі команду з перевірених людей, в коло яких входили не лише різні прокурори та правоохоронці, але й персони з вищим рівнем доступу. Всім їм було вигідно посадити тих покидьків. А ще я почав спостерігати за твоїм життям, Еллі, і життям твоєї сім’ї. Мені було боляче бачити, як руйнуються ваші стосунки, як ти відгороджуєшся від світу, як близькі люди вас зраджують. Було рано вам про все повідомляти, але я намагався допомогти, як тільки міг. В першу чергу направив знайому до твого брата, як потім виявилось, дуже навіть недаремно, адже в них там… Загалом, потім дізнаєшся. А ти сильна дівчинка, Еллі, я лише трішки підштовхнув думки твоєї викладачки у правильне річище, щоб вона запропонувала тобі відкрити у себе курс. Я таємно спостерігав за тобою і Назаром всі ці два роки, але уявляєш, так і не дізнався про твій зв’язок з Марком.
   В мене був справжній шок, коли я приїхав у компанію особисто повідомити про відмову від співпраці, але на місці зустрів тебе. Я зрозумів, що це шанс повернути тобі ще одну річ, якої тебе позбавив Тимур з татком. Я використав цей період, щоб пізнати тебе ближче, більше зрозуміти, що ти за людина. І не розчарувався.
   Еллі, я не знаю, хто влаштував цю підставу сьогодні, але повір мені, зараз нам це на руку. Ми нарешті готові розібратися з Вдовенками, але без вашої допомоги нам не обійтися. Прийшов час знову розкрити історію з аварією і довести невинність твого брата. Мені потрібна тільки твоя згода, і я одразу ж дам зелене світло своїм людям. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 65 66 67 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Незамінна для нього, Меланія Арт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Незамінна для нього, Меланія Арт"