Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

Неприємне бриньчання мобільного відриває мене від думок. Перш ніж відповісти на дзвінок, фокусую погляд на документах перед собою. Тру втомлені очі. У голові шумить від випитої кави та кількості викурених цигарок. Я так і не зміг покинути. Не вийшло.

Нарив я за ці три місяці не багато, але все-таки є що показати. А це вже величезний плюс, з огляду на те, з противником якого рівня я зіткнувся. Ми зіткнулися, але дві найдорожчі мені людини про це ще не знають.

Потім переводжу погляд на екран мобільного, а на ньому ім'я, яке я очікував побачити щонайменше на кілька тижнів раніше.

— Слухаю, — відповідаю співрозмовнику.

— Повірте, я б не став турбувати вас даремно, — починає він виправдовуватися. — Якби не обставини.

— Не варто, Ігорю Петровичу, — заспокоюю його. — Я готовий вас вислухати, якщо обставини не змушують нас говорити з вами під час особистої зустрічі.

Лікар, до якого справно ходила моя дружина, виявився дуже зговірливою людиною. Однак він переслідував особисті вигоди, коли звернувся до мене минулого разу.

— Не думаю, — чую у відповідь. — Сьогодні він зірвався, і я ледве не втратив усе, що маю.

Я усміхнувся. У тому, що Ігор ледь не втратив усе, винен лише він сам. Але не мені казати йому про це.

— Я попереджав, що таке може статися, — нагадую йому.

— Так, — не сперечається, вже добре. — Але я сам спровокував його.

— Чому ж? — запитую більше для галочки.

Насправді спровокувати Андрія — нічого робити. Сказав щось не те, подивився якось не так. Доронін як вулкан — спалахує і спалює все на своєму шляху. Ось тільки я ніяк не сподівався, що він протримається так довго. Думав, що щось подібне має статися набагато раніше. Він нарешті навчився тримати себе в руках. Чи моя Таня на нього так впливає?

— Винен, — зізнається лікар. — Не стримався і порекомендував зробити їй дитину природним шляхом.

— Що? — я давлюся повітрям.

Цей лікар порадив Андрію зробити дитину моїй дружині природним шляхом?!

— Я не повинен був говорити нічого подібного, — бубонить свої виправдання співрозмовник.

А я не слухаю. Рахую власні вдихи та видихи. Тому що мені конче необхідно взяти власні емоції під контроль. І прийняти їх.