Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн 📚 - Українською

Читати книгу - "Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн"

564
0
06.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Володарка останньої фортеці" автора Анна Ліє Кейн. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 122
Перейти на сторінку:
9.3

- Мені весь час було цікаво, як ольдовійці розуміють за яким із двох імен звертатися до жінки? - Раптом зовсім несподівано запитав Асгейр. Я здивовано подивилася на нього, але маршал не жартував. Він навіть зволів пояснити: - Ти Резеда-Сандра, а всі звертаються Сандра. Я міг би зробити висновок, що друге ім'я є справжнім, але Домініка-Франческа ламає цю схему. Друге припущення було про те, що основне ім'я вибирається самостійно, але, спостерігаючи за вашою аристократією, помітив, що ви визначаєте справжнє ім'я з першого разу навіть у незнайомих леді.

- Це ви не дізналися у Фолкора? - Усміхнулася я. Здивований таким простим, на мій погляд, питанням, маршал здався мені зовсім безпечним. Біла брова над лівим оком зігнулася дугою. І я все ж таки пояснила: - Імена в Ольдовії вважаються оберегами. Коли дитина народжується – жрець відносить її до храму і там представляє Ділу, просячи наповнити імена силою. За імена потрібно платити жерцям. Є дешеві імена, дорогі. Чим дорожче, тим сильніший сенс імені. Аристократи почали давати дівчаткам дорогі подвійні імена, щоб підкреслити статус роду.

- Ваш Діл уже не знає, за що б з вас ще взяти грошей, - пирхнув візаві. - Про це Фолкор згадував колись давно. Але все ж таки, як зрозуміти по якому з імен звертатися до леді?

- До незнайомої по двох одразу. Звернення по основному імені - привілей близького кола жінки. А як визначити... - я задумливо закусила губу, дивлячись у стелю. - За змістом імені. Подвійні імена даються за принципом: опис та характеристика. Наприклад, Домініка-Франческа: Франческа означає безпосередня, а Домініка – пані. А в якому порядку розташувати імена ролі не відіграє.

- Це ж треба запам'ятовувати всі імена, - Асгейр задумливо потер перенісся, але знову підвів на мене очі: - А твоє ім'я? Що означає Резеда-Сандра?

Я зітхнула і відвернулася, відпивши води з фужера. Я не відчувала загрози від маршала, але чомусь говорити йому значення свого імені не хотілося. Начебто розлучалася з таємницею, причому видавала її завойовникам. Але Діл не відмовлявся від своїх дітей, у разі розкриття значення імені. Та й секрету із цього ніхто не робив. Чому ж так хвилююче зараз розкриватися перед цим чоловіком?

- Резеда означає цілюща, а Сандра - захисниця.

Сухо видихнула я і скоріше затулила собі рот келихом.

Асгейр мовчав так довго, що я навіть стурбовано обернулася. Маршал дивився на мене, схиливши голову. І тільки зустрівшись зі мною поглядом тихо промовив:

- Ніколи не вірив у подібне, але твоє ім'я справді наділене силою, Резеда-Сандро.

Я лише сумно посміхнулася.

- Асгейр, - гукнула я, після кількох хвилин мовчання. За дверима вже настала тиша, і маршал перевів погляд на мене. - Скажи, що не так з Інгрід, чому ви з братом так до неї ставитеся?

По обличчю принца розтеклася знайома зла усмішка, і я пошкодувала, що поставила це питання. Опустила очі й хотіла вже перепросити та змінити тему, але гнітючу тишу розрізав глибокий приємний голос чоловіка:

- Рід Хаген не перше покоління намагається поріднитися з Гунарами, - співрозмовник почав здалеку, глянувши у вікно. Я дивилася на нього з-під вій. - Сестра покійного батька Інгрід - Вітара Хагена - мала намір вийти заміж за мого батька. Але союз із цими людьми ніколи не був нам вигідним. Занадто багато влади отримали б барон Хаген, а його погляди на політику... надто тоталітарні. Він проти свободи слова, проти самоврядування міст, проти...

Асгейр раптом скосив на мене очі.

- Проти рівноправності між статями та навчання жінок. Не вдаватимуся до політичних подробиць, у цьому завжди був майстром Торгнір, але не я. Загалом, ні мій батько, ні старший брат не могли взяти за дружину жодну з леді Хаген з політичних міркувань. А я... - маршал замовк, розмірковуючи, й невдовзі продовжив: - Інгрід водили на всі бали, на всі зустрічі, виставляючи перед принцами у найвигіднішому світлі. І я закохався у неї.

Чоловік зітхнув і опустив голову, крутячи в руках фужер. Я затамувала подих від того, скільки смутку звучало в гортанному тихому голосі.

– Третій принц це навіть не титул. Батько дав згоду на шлюб, але тільки після того, як я привласню Мілаїрі землі Йольна. Ми узгодили майбутній союз... а через рік я потрапив до Оттавіо де Фіцваля.

На цей раз пауза тривала дуже довго. Мені було одночасно й страшно й цікаво дізнатися, як так сталося, що генерал зміг зловити Асгейра, і що йому довелося пережити. Зважаючи на те, що я бачила на його шкірі - він вирвався з чистилища...

- Коли я повернувся до Мілаїри, Інгрід виявилася заміжньою. Перше місце, в яке я вирушив, був її дім, де слуги сказали мені, що вона тепер живе з чоловіком, а батьки поїхали до них погостювати.

- Можливо, її видали заміж силою і вона не любила того чоловіка? - піднялася я, настільки мені не подобалася історія принца та атмосфера, що панувала в кімнаті.

Маршал підвів на мене сумний погляд.

І посміхнувся.

Не тією, своєю звичною усмішкою, а іншою... моторошною, холодною. Думаю, якби смерть могла посміхатися, вона робила б це саме так.

- Не любила, - легко погодився Асгейр. - Ні його, ні мене. Після полону в Оттавіо я був... знищений. Тобі казали, що батько залишив мене в Ольдовії, навіть не намагаючись щось зробити? То була правда. Торгнір... Боявся один виступити проти короля та наради аристократів, Болдр просто не зміг би. Мені здавалося, що я вижив тільки для того, щоб повернутися до тієї, яка присягалася мені в коханні й обіцяла піти на все заради нас. Я біг до неї. А вона просто розірвала заручини й вийшла заміж одразу після того, як мене оголосили зниклим. Через пів року мого полону...

Я опустила голову і часто закліпала. На руку впала гаряча крапля.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 66 67 68 ... 122
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн"