Читати книгу - "Заступниця Баби-Яги, Марина Орєхова"

Боязко відпиваю трошки, боячись неприємного смаку, але даремно. Чай  смачний, трохи гіркуватий, але його хочеться пити ще і ще. Сподіваюся, що він не шкідливий для людського організму.

— А тепер розповідайте, що сталося.

Його очі знову серйозні. Яскраво-сині зіниці розширилися та випромінюють впевненість та суворість, як і все його обличчя. Не можу більше тримати таємницю про крадіжку в собі. Все одно скоро про це дізнаються. Можливо, він зможе чимось допомогти мені?

— Обіцяйте, що триматимете те, що я вам скажу, в таємниці.

— Обіцяю, — швидко відповідає він, зосереджено дивлячись на мене.

— Хтось вкрав частинку амулета, що зберігає магію Зачарованого лісу. Спочатку це сталося у день битви між феями та піксі. Я та принцеса фей Енлік відчули тоді такий самий нестерпний біль. Зараз це сталося знову, тільки вдвічі гірше. Страшно уявити, що я відчую, якщо хтось вкраде ще частинку.

— Страшно уявити, що буде, якщо хтось вкраде усі чотири частинки, — перебив він мене, вставши з ліжка. Він нервово заходив по кімнаті, охопивши руками свої передпліччя. Брови суворо зсунулися.