Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Янголятко в кутих черевиках. Книга друга 📚 - Українською

Читати книгу - "Янголятко в кутих черевиках. Книга друга"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Янголятко в кутих черевиках. Книга друга" автора Генечка Ворзельська. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 99
Перейти на сторінку:
Розділ 4

Ми простували крізь світло. Крізь світло до світла. До того самого Світла кохання.

Поселення. Місто Перших Живих, котрих я зустріла у Місті Мертвих.

Лише невелика частка тих, які не сподівались Обіцяного, але одержали все.

— Драстуйте, — вони зустрічали мене, повиходивши зі своїх обвитих виноградом осель. Барвисті віконниці, білі стіни, світлі строї. І трава. Всюди трава. Тонкі шовковисті стебла між плитами та камінням бруківки. На очищеній від битої цегли землі. Перші деревця, перший урожай з маленьких грядок. Великі добрі пси та багато усмішок.

— Драстуйте.

До будиночка Тих, Котрі Усе Починали.

Скинути куртку, вмитися прозорою водою, скуштувати свіжого хліба.

— От бачите. Ніхто вас тут не скривдить.

Добро та любов. Світло.


— Я можу вам допомогти?

— Чим?

Грядки полито. Відра наповнено водою. Вінки виплетено. Хлібини витягнуто з печі.

— Можливо…

Ми стояли край берега очищеної від кам’яних стін річки, біля піщаної обмілини, неподалік від човна, що загруз у піску.

— Куди нам плисти?

— Ще тут слід поприбирати.

Перетворити руїни на храми та будинки нового міста.

Посадити силу-силенну квітів.

Було обіцяно Рай. Вони одержали Рай. Але те, яким йому бути, залежить лише від них.


— Твоя куртка.

— А що?

— У неї на спині написано: «Крихітка».

— Це погано?

— Та ні, — посміхнувся він.

А його жінка сказала:

— Ми теж дещо про неї чули. Ти маєш право бути схожою на неї.


Зненацька малесенький вибух у червоно-чорному небі — сонячний полиск та білі хмарини.

На мить.

— Добра прикмета.

— Дуже добра.

Розділ 5

Навіть не замислюються над тим, що вони відбудовують рай. Просто живуть так, щоб не було приводу не посміхатися.

До любові, з любов’ю та в любові.

Біля тихого джерельця:

— Ми тут живемо.

Коли ми сюди прийшли, тут було саме каміння.

— Колись, як ми знайшли одне одного…

Я слухала їх.

— Ще тоді, коли квіти й трави були мертві…

Я слухала їх та посміхалася.

Тільки б вони не сказали:

— Залишайся з нами.

Чому?

Ми відбудуємо світ. Ми зробимо його чистим і ясним.


Я намагатимусь. Я буду не гірша від них. Моя куртка потреться об каміння, коли ми розбиратимемо завали. Мої черевики порвуться. Я викину пістолет на купу старого мотлоху.

А далі що? У цьому справді чудовому світі?

У кожного з них є Вона. В кожної з них є Він. Їхнє кохання дає життя новим їй та Йому, щоб вони могли зустрітися та покохати. Адже найперший світ було створено саме задля любові.

Для Любові, в Любові та з Любов’ю.


— Вовче, давай залишимося тут.

— Так? — він зупиниться в кінці вулички білих будиночків. Там квітують пагорби, а там — порослі вереском гори?

Він навіть бровою не поворухне.

— Я сказала дурницю?

— Ні.

Просто янгол, котрий залишився з людьми, сам стає людиною. І коли приходить Зло, він може захистити від нього інших.

Тож Вовк навіть не наважиться сказати мені:

— Колись потім…

1 ... 66 67 68 ... 99
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Янголятко в кутих черевиках. Книга друга», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Янголятко в кутих черевиках. Книга друга"