Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Подруга відповідає на дзвінок майже одразу.
- Привіт, Ем.
- Привіт. Слухай… - не стримуюсь, схлипую…
- Що з тобою? - Її голос відразу стає незвично серйозним.
– Я можу до тебе приїхати? Тільки так, щоби ніхто не знав, навіть Ольга…
- Звісно. Я за кілька хвилин буду вдома. Виходила по продукти.
- Спасибі.
- Гей, ти обережніше, Ем, гаразд? Я на тебе чекаю, і що б не трапилося – ми все вирішимо.
- Звісно. Незабаром буду в тебе.
Скидаю дзвінок якраз у той момент, коли автомобіль Джеймса проїжджає повз мене до будинку. Звідси мені добре видно ворота та частину двору перед будинком. Дивлюся, як він паркується, виходить із машини, прямуючи у бік дверей. Схлипую, дивлячись на його високу, таку сильну та рідну постать. Джеймс, ніби щось відчуває, і повертається до мене. Він не може бачити ні мого автомобіля, ні мене тим більше, але стоїть так нерухомо кілька секунд. Я починаю тремтіти, ковтаючи сльози, не можу відірвати погляду від хлопця, якого люблю. Люблю настільки сильно, що тікаю від нього, дізнавшись про те, що в нього є інша – дорога йому дівчина. Та, з якою він ніколи не розлучався, і швидше за все, ніколи не розлучиться.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя проблема, Наталия Згама», після закриття браузера.
