Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Житія Святих - Лютий, Данило Туптало 📚 - Українською

Читати книгу - "Житія Святих - Лютий, Данило Туптало"

273
0
09.06.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Житія Святих - Лютий" автора Данило Туптало. Жанр книги: 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 97
Перейти на сторінку:
про нього у Пролозі.

Місяця лютого в 19-й день

Пам'ять святих апостолів Архипа, і Филимона, і Апфії

Святий апостол Архип, один із сімдесятьох, був єпископом після святого Єпафраса Ко-лосійського у Фригії-граді, за свідченням святого Амвросія. Через те і співвоїном своїм називає його святий апостол Павло у своєму до Филимона Посланні. Фили-мон же святий громадянином був відомим у Колосах, а святу Апфію Золотоустий святий називає дружиною Филимона. Той святий Филимон, коли увірував в Христа, зробив дім свій церквою, збиралися-бо до нього всі, що в Колосах були, вірні, і відправлялися вдома у нього, як у церкві, Божественні Служби. Після цього святого Филимона єпископом в апостольство було поставлено. У часи святих апостолів одні були помісними єпископами, инші — без місця, але різні гради і краї проходили, і називали таких єпископами апостольськими, бо на проповідь апостольську їх посилали. Тож і святий Филимон у таке єпископство був поставлений, приєднався до лику святих сімдесятьох апостолів, як же і помісні деякі, і ходив по фригійських та инших градах, проповідуючи Боже Слово. Написано ж про нього, що і в Галі єпископом був. Свята ж Апфія, будуючи домашню церкву в Колосах, вдень і вночі служила Богові у пості і молитвах і давала спочинок святим, що у благовістуванні Христовому трудилися, жебраків же, і убогих, і подорожніх годувала, так що був дім її не лише церквою, а й притулком для подорожніх, і лікарнею, і пристановищем для всіх, хто не мав де голову прихилити. Одного ж року, коли був у Колосах богомерзенний скверної Артеміди празник, у той час святий апостол Архип зі святим Филимоном, що там був, зібрали всіх вірних у дім той, що його свята Апфія влаштувала, молитви свої звичні підносили Богові, священну відправляли службу. Ідолослужителі, які ненавиділи вірних, довідавшися, що всі християни в домі Филимоновім зібрані, напали на них раптово і розігнали Христове стадо, одних б'ючи, ин ших же убиваючи. А святих апостолів Архипа і Филимона зі святою Апфією взявши, привели до градоначальника ефесько го Артокліса і за велінням його однаково всіх мучили. Спершу розтягнених на землі і волочених палицями немилостиво били. Тоді кожного осібно в землю по пояс закопавши, камінням били. Святого Филимона і святу Апфію б'ючи, камінням кидали. А святого Архипа, побивши, залишили живим, дітям для забави. Збіглося полчище отроків, ножами порізали святого. І так апостольська святих мучеників тройця стала на небесах перед престолом Пресвятої животворної божественної нерозділимої Тройці.

У той самий день житіє преподобного отця нашого Доситея, що був учнем преподобного Доротея

Справді блаженний авва Доротей чернече в Бозі життя привітавши, у киновію отця Серида відійшов, де великих і багатьох знайшов постників безмовних. Серед них же були найвидатнішими два великі старці — священик Варсонуфій і його учень та співпостник авва Иоан, наречений пророком за дар ясновидіння, його ж мав від Бога. І віддав себе Доротей постникам тим зі всією ревністю в покору: до великого старця Варсонуфія зі святим отцем Серидом приходячи, бесідував, отцеві Йоану-пророкові й служити удостоївся. Коли перебував блаженний авва Доротей у киновії авви Серида і подвиг святого послушництва проходив, пильнували святі, вищезгадані старці, аби отець Доротей збудував лікарню і сам про неї піклувався. Дуже-бо терпіли брати, коли у хвороби впадали, бо не було нікого, хто б про них піклувався. Збудував отець Доротей лікарню. Божою поміччю, сприянням же брата свого, якого ж мав по крові: той-бо давав йому потрібне для влаштування, був вельми христолюбним і монахо-любним мужем. І служив авва Доротей хворим з иншими братами благоговійними, бо мав від отців наказану собі таку службу. в один же з днів прикликав його до себе ігумен, авва Серид. І коли прийшов, побачив у нього одного юнака, що військове вбрання носив, молодого дуже і вродливого, що прибув тоді в монастир з якимись приязними отцеві людьми, котрі з палат княжих були. Коли прийшов авва Доротей, взяв його осібно авва Серид і мовив йому: "Ці люди привели юнака, кажучи, що хоче перебувати в монастирі. І боюся, щоб не був якогось вельможі сином, який або щось украв, або инше зло вчинив і хоче втекти, і опинимся ми в напасті, бо ані образом, ані виглядом не подібний на того, хто інокувати хоче". Був же юнак той родичем одного воєводи, що жив у повному достатку, вихований у вигоді і насолодах, і ніколи ж не чув слова Божого. Хтось із людей воєводиних розповідав якось при ньому про святий град Єрусалим, і забажав юнак бачити те, що там, і просився у воєводи, щоб послав його оглянути святі місця. Воєвода ж, не хотячи образити його, знайшов одного приятеля свого близького, що йшов туди, і мовив йому: "Будь ласка, візьми юнака цього з собою побачити святі місця". Той же, від воєводи взявши юнака, мав його у всілякій честі і пошанівку. Ішов юнак з ним і з жінкою його. Коли ж прийшли у святий град і поклонилися святим місцям, пішли в Гетсиманію. Було там зображення страшного Суду Божого і розмаїтости мук лютих у пеклі, які бачивши, юнак стояв, переймаючись і дивуючись; тоді побачив жінку чесну, у багряницю одягнену, що стояла поблизу нього; вона розповіла йому про кожного засудженого муку й инше дещо від себе сказала, настановляючи його. Юнак же, чуючи від неї, мовчав і чудувався, ніколи-бо, як було сказано, не чув Слова Божого ані про Страшний Суд нічого не знав — звернувся-бо до неї, кажучи: "Пані, що можна зробити, щоб вирятуватися від мук цих?" Вона ж, відповідаючи, сказала йому: "Коли будеш постити, не будеш їсти м'яса і молитимешся часто — звільнишся від мук". Ці три заповіді дала йому багряноносна жінка і стала невидимою. Він же обійшов усе, шукаючи її, здавалося йому, що жінка така, як инші, була, і не знайшов її. Була ж то Пречиста і Пресвята Діва Марія, Богородиця. Відтоді-бо перебував юнак той розчулений і дотримувався трьох заповідей тих, що їх дала йому бачена Пані в Гетсиманії. Приятель же воєводи, коли вийшли зі святих місць, бачивши його, що постив і не їв м'яса, журився через воєводу: знав, що той любив і шанував юнака особливо, а ті, що з ним були, воїни, бачивши юнака в такому перебуванні, говорили йому: "Дитино, те, що ти робиш, не є для того, хто хоче перебувати у світі, але, якщо хочеш так жити, то йди в

1 ... 66 67 68 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Лютий, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Лютий, Данило Туптало"