Читати книгу - "Дитина від тебе, босе, Юлія Ройс"

– Ясю, можна мені тут залишитися? – питає обережно. – Ми будемо просто спати. Обіцяю нічого не робити проти твоєї волі. 

– Таке теж вже було, – усміхаюсь. 

– Правда? – дивується. – І чим все закінчилося? 

– Ми дійсно спали разом. Просто спали, – кажу. 

– Отже, я можу залишитися? – питає. 

– Залишайся, – киваю. – Я думаю, що нам обом це необхідно. 

Мирон усміхається і несподівано обіймає мене. Пригортає до себе і цілує в шию. Так і стоїмо, мовчки слухаємо дихання одне одного. Мирон не відпускає, а я не хочу, щоб відпускав. Більше ніколи.

Мої найкращі читачі, цього тижня графік буде плаваючим, бо я завершую книгу і страшенно хвилююсь. Кілька днів - і фінал, тому будуть бонусні глави, які я готувала цього тижня для вас