Читати книгу - "Учень дощу І, Немченко Катерина"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Наставнику, - нерішуче підняв хлопчик очі, виглядаючи на старшого з-під чола, - адже ви не спеціально учора…?
- Звісно ні, - подивився чоловік на п’ятикласника. – Я і не подумав про це, коли запропонував такий вихід. І взагалі не зрозумів про що ти, коли ти задав учора таке саме питання - чи не спеціально я. Я хотів просто заховати тебе. Не більше того.
- То у вас нема ніяких схожих думок на мій рахунок, наставнику?
- Звісно ні, Хаоле! – вразився викладач. – Ти мій духовний підопічний, а не щось інше!
- То ви мій духовний наставник, а я ваш духовний дощик, вчителю?
- Духовний наставник і духовний журавлик із червоними вухами, за які нас щойно тягав вчитель Уман. Дійсно що «кров від крові»… - погладив своє вухо.
Хаол легенько посміхнувся.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Учень дощу І, Немченко Катерина», після закриття браузера.
