Читати книгу - "Мольфар і Навка, Юшманов В В"

 

Цікаво, але бесіди всіх учасників мандрівки закінчилися одномоментно. Засновники мають владу над часом? Виявилося, що всі ми розташувалися навколо невеликого пагорба. На ньому возлежала чарівна жінка. Як і у випадку зі Змієм, кожен бачив власне. Для будь-якого члена експедиції Першоматерь мала окрему проєкцію. Я бачив кохану чарівницю, але у довгій, до п’ят, блискучій сукні. Навка, за звичкою, дивилася моїми очима. Окулярник бачив ненаглядну Мату в обтислому негліже. Більш ні у кого про те, як виглядала ця вродлива жінка не питав. Розмова була телепатичною. Слова нібито народжувалися у мене в голові. Але вони були чутні для будь-кого. Жодних таємниць!

Щиро вітаю всіх! Здивована, але рада бачити вас тут, у Першосвіті, в цієї величезній залі, яка пристосована для живих тіл із нашої планети. Почувайтеся як вдома. Відверто, це і є ваша домівка. Всілякий провив в його печерах чимало часу, в очікуванні нового втілення. Змій розповів мене про кожного. Я в захваті. Знайти шлюз важко, а пройти його із поганими думками неможливо. Зазвичай він відмикає прохід на поверхню. Для вас він відчинив отвір в інший вимір, до Ковчега. Тобто ви твердо стоїте на шляху до Любови та Світла. Я пишаюся кожним із вас. Будь-хто заслуговує на нагороду. Особисту я вже отримала, побачив ваш загін на власні очі. З кого почнемо? Мабуть, із відьми, улюбленої доці. Слухаю, Велика! Ти не в храмі і нас ніхто, крім твоїх друзів не чує. Тобто не треба формальностей. Яку нагороду бажаєш? Можу відправити на іншу планету, де чаклунство у великій пошані. Провідна жриця! Як тебе? Дякую, ве … Мамо! Пошани мене і тут вдосталь. Я ще тільки навчилася чаклувати. Насолоджуюся роллю відьми, в захваті від друзів. Мене подобаються наші справи. Ми допомагаємо Душам й живим. Мабуть, посада Великої Жриці не для мене. Ще не доросла.  Вибач. Поважаю будь-яке рішення. Ти сама вибираєш власну Путь. Завжди буду рада допомогти й у подальшому. Твій супутник. Уважно слухаю, Мамо, на! Ти полюбляєш Науку. Спроможний стати знаменитим фізиком. Маємо змогу влаштувати твоє нове народження у відповідному місці та часі.  Але я присягнув охороняти Мату, на. До кінця життя. Всі присяги існують до Першосвіту. Тут вони не працюють. Ти не маєш зобов'язань. Не можу заперечувати, на. Но Душа, на. Вона бажає залишитися. Таку кампанію втрачати не хочу, на. Не можу. Вони здатні заради врятування нікому не знайомих Душ йти на край світу! Не що їм не може стати на заваді: ні небезпека, ні гроші, на. Таких друзів не кидають, на. А Наука, мабуть, іншим разом. Я ще повернуся, на. Таке можливе? Безумовно. Добре, твій вибір зрозумілий. Кікімора! Так, Мамо! Ти пішла у Вільні, тому що бажала продовжувати вчитися. Зараз маєш змогу обрати місце народження. Чекати не треба. Дякую, Мамо. Чудово! Но я мушу відмовитися. Вибач. Я, безумовно, химерна, некерована. Тому у мене й був конфлікт із хвостатими. Але потім, там, у шлюзі, вони задля мене нічого не жалкували. Самим сил ледь вистачало. Ні, вони піклувалися за мною, як за власним немовлям. Як їм віддячити? Вони мої найліпші друзі зараз. Я вже вирішила. Берендей шукає лікаря, даби допомагати тваринкам у лісі. Робота якраз про мене. Це Щастя! Мабуть, я вже знайшла власний шлях. Не можу його кидати. Вибач. І ще раз Дякую. Неочікувано. Я вдобрюю твій вибір і пишаюся ним. Мольфара поки питати не буду. Я впевнена у його вирішенні. Що скаже моя родичка? Я … рідня? Ми обидві не є наслідком еволюції. Тебе народило Полісся, мене — Планета. Можемо вважати одна одну сестрами. Можу надати вам корабель й ви знайдете планету, де край необхідна саме ваша допомога. Сподіваюсь, у вас вийде краще. Не можу залишити власний ліс. Не кажу — зараз. Це повинно бути ваше із Мольфаром спільним рішенням. Першосвіт не для вас. Джерело зараз відкрито для вас обох. Треба вчитися, здобувати знання. Для тебе, доця, ця Путя також можлива. Однаку її не пройти, а парою чи гуртом — із задоволенням. Новий рівень надає невірогідні можливості, але має й обмеження. Ти та Навка вже вмієте створювати нове життя. Будь-яке. На жаль, народжувати, як звичайні жінки  вже не маєте змоги. Просунутим це не властиво. На вас печатка Першоматері та її Судьба.

Відьма посміхнулася. Окулярнику? Не бути йому видатним науковцем! Беремо вище. Супутник майбутньої Першоматері. Навка притулилася до мене. Я прошепотів їй:

Рідна моя! Все чудово. Я був впевнений, що ми ніколи не розлучимося. Маємо підтвердження. … Саме важке наостанок. Чотирьохлапи. Ви перевищили очікування. Накопичена енергія дає змогу на втілення на більш високому рівні. Перед вами безліч нових можливостей. Будь-який подарунок ніщо у порівнянні з цим. Зрозуміла. Ви маєте бажання у новому втіленні знов бути разом. Таке можливе. Мамо, мабуть, залишите тваринок з нами? Як Мольфар, ти здатний продовжити їх життя. Фізичних тіл. Але Душі потребують розквіту. Доведеться їх відпустити. Розумію, як це складно, боляче. Але вони заслуговують на повагу до себе, до власного вибору. Хтозна, мабуть, колись один з них займе твоє місце. … Змій, чого посміхаєшся? Я ж розмовляв з ними. Навіть не мав сумніву щодо наслідків твого експерименту. Шлюз не може помилитися. Нас відвідали просунуті Душі. Приємно дивитися на гарну роботу, мамо. Маєш рацію. Ми завжди поважаємо будь-який вибір. Наостанок. Ви добре розумієте, що знання неможливо подарувати, отримати у спадок. Його треба здобувати. Лікуя живі тіла ви продовжуєте час навчання для конкретних Душ. Також важливо, що заблудшим допомогти знайти спокій, власну Путь у цьому світі. Не можна щось робити за когось. Тому й головний подарунок — Ковчег. Не треба його шукати. Він на вас настроївся. Достатньо пригадати його внутрішнє оздоблення, зелену кнопку, на приклад, і, миттю, переміститися у середину корабля. Багато відьом таким чином врятувалися безпосередньо із ватри. Він також вміє лікувати. Завжди готовий доставити вас куди завгодно. За вашою потребою.