Читати книгу - "Мольфар і Навка, Юшманов В В"

 

Першоматерь зникла миттю. Як Лелет, пронеслося у мене в голові. Звички схожі. Змій дочекався, поки ми зайдемо на корабель. Потім також зник. Нібито й не було нікого поруч. 

Дійсно, Коник вже був непотрібний. Ковчег мав змогу доставити кожного до дому. Був час розпитати Окулярника про таємничу Зону.

Зачекай трохи. Про який таємничий об’єкт у Зоні ти розповідав? Що там таке жахливе знаходиться? Не розумію, на. Мабуть, ти про ХОЯТ питаєш? Ми його охороняли. Готель світового класу в Зоні? Чого йому там робити? Не дочув, на. За літерами: Хранилище Отработанного Ядерного Топлива, на. ХОЯТ. Мовою, майже,  лише приголосні, на:  Сховище Відпрацьованого Ядерного Палива, СВЯП, на. Звик казати як написано у завданні, на. Будівництво вже завершили. Рідкі відходи? Не зовсім, на. Відпрацьоване паливо ядерних станцій, на. Ємність повинна бути оточена інертним газом, на. Вода для радіації проникна, на. Стрижені поміщають у метал, заповнюють інертним газом, потім заварюють. Ці емністі вже складують у СВЯП.  Там тебе моторошно було? Так, жахливе відчуття. Я там ефірну енергію виміряв, на. Намірів багато. І це при будівництві! Чув про зберігання рідких ядерних відходів, майже із всієї Європи. Тоді шукай підземне сховище, у середині повинні цистерни бути. Не бачив у живу? Ми ж периметр охороняли, на. Бетону завозили безліч. Міксери так один за одним, на. Але на будівництві не був, на. Сходимо, на? Мата відпустить, на. Ти не маєш змоги телепортуватися, на жаль. Краще я Духом відправлюся. Потім розповім. Домовилися.

 

Відьма не була схожа на себе. Навіть, не шуткувала. Мовчала. Розмову із Окулярником ніхто й не чув. Не дивно. Не кожного дня зустрічаєшся з Засновниками. Навка також мовчала. Занадто пригод.

Мабуть, Змій вміє керувати часом. Нас не встигли загубити! Пригоди були лише у загону, у нашому часу. У Зону відправився на наступний день. Тіло залишив у лісовій чарівниці. Немає кращого охоронця!

Відчув військове минуле Окулярника. Переданні ним образи та координати були конкретні та лаконічні. Дійсно, будівництво вже завершено. Де шукати підземелля? Вважав, що заповнювати сховище повинні не люди, а механізми. Тобто шукаю достатньо просторий вхід.

Так, бачу його! У середині багато цистерн зеленого кольору. Відходи із Європи вже поступають? Місця багато. Неочікувано, ззаду, прямо над вухом почув знайомий баритон:

Хто тут у нас бажає поніжитися? Структурованої води потребує. Проч звідси!

Відчув достатньо вагомий енергетичний удар. Мене щось штовхало до виходу. Потрібен захист. Напад був таким стрімким, що, навіть, не встиг подумати про зброю. У руці швидко з'явилася енергетична кулька. Шукав ціль. Побачив поруч невелику людину, тобто Сутність. Він був духом, мав знайомий вигляд, десь я його вже бачив. Кулька, зазвичай, складає враження. Але людина не злякалася, а навпаки, на обличчі засяяла посмішка.

Знахар! Мій хрещений батько. Тото бачу, Душа не дороблена. Живий ти, ще, хвала Наставникам. Годованець! Ти яким чином тут з’явився? Посеред бочок незрозуміло із чим? 

Наставники недарма за його Душу боролися. Він швидко думав.

Живий, але маєш змогу покидати власне тіло. При місцевому рівні радіації — розумно. Прийшов за справами. Миєш печатку Домовика, тобто братам надавав безоцінні послуги. Пробач, дивився погано. Ти не Знахар, ти — Мольфар! До твоїх послуг. Навзаєм. Радий тебе бачити. Ти тут живеш? Я ж Домовик, а поруч моє господарство. Маю змогу відпрацювати те зло, що вчинив. Ти Домовик Сховища? Так вирішили Наставники. Радіація приваблює Душі. Це небезпечно. Не можна їм тут залишатися. Навіть, не мріяв про таку працю? Отож. Я знайшов власне місце. Іноді Гординя прям глоде мене. Така довіра! Радий за тебе. Добре виходить? Їм зі мною не впоратися. Тікають як від холери. Не допущу жодного катаклізму! Хвалишся. Є трохи. Знаю, це погано, але яке це Щастя — знайти себе! Розумієш? Так. Щойно склали іспит за цим питанням. Воно для Просунутих. Пишаюся тобою. Ти хвилювався за мене? Так. Неприкаяні душі. Вони беззахисні. Тільки й роботи — рятувати їх. Розповісти!  Зараз. Мабуть, тобі самотньо? Людей повно, але вони мене не бачать. Души сам гоню якомога далі. Не мене жалиться. Так що тебе привело?

Розповив Годованцю про “Коло”, пастку для Душ та наши пригоди.

Бач, мої побоювання що тут все може повторитися не були такими уж за хмарними.  Чому Наставники не казали, що мене тут поставили? У мене немає з ними зв’язку. А для Змія це не проблема зовсім. Заспокоїв. За Зону можна не хвилюватися. Ти мене лестиш. Раптом знов чудити почну? Ні, Наставники не помиляються, я пам’ятаю. Та й не можеш ти бути породженням Зла. Й ніколи їм не був. Таки у нашому світі не затримаються. Просвітлений вже? Мене треба покаятися. Я не святий, яким ти мене рядиш. Там, у лісі, ледь стримувався.  Я саме про це. Це Лелет. Він прохав мене збити тебе з пантелику, розлютити. Спровокувати на насильство. Що? Ти все придумав? Як таке можливо, Духи ж брехати не вміють. Одразу крайнощі. На жаль, мою біографію не переписати. Все, про що розповів, мало місце бути. Щось приховав, щось — навпаки, прикрасив. Ти не примушував Ката вбивати? Він був хворою людиною. Не панував над власним розумом. Але ти навчився ним керувати? Не зовсім. Важко пояснити … колись кидав у шампусік шоколад, невеликий кусочок? Ну ти й … такий перехід. Про броунівський рух будемо говорити? Коли ця частка плаває у келиху, вверх чи вниз? Шоколад — розум Ката. А мої дії можна порівняти із соломинкою. Можу направити цій шматок у будь-яке місце, але утримати там — неможливе завдання. А як же його Душа? У моєї алегорії вона зайнята стабілізацією кількості повітряних кульок. Справа марна, але  може допомогти розуму бути на місці та не миготіти. Прям поет! Угу, Сальєрі місцевого розливу. Але Композитор не був моїм Моцартом. Не відчував я до нього не заздрості ні ненависти. Що відбулося насправді? Про вбивство із Душою Ката розмовляв багато. Був найяний. Вважав, що встигну покликати допомогу. Композитора обожнювали та натовп просто знищив би супостата. Звідки натовп у лісі? Все відбулося не за сценарієм. Ми, я та відьма, по вашому — Муза, сварилися як базарні торговки. Раптом вона замовкла. Потім побігла. Я за нею. Останнє слово повинне бути моїм! Добре, що Духам не відома втома. Бігли довго.  Мабуть, за годину ми побачили картину, що тебе показував: Композитор у петлі зашморгу, а Кат поруч. Прокльону не було? Ти ж знаєш природу цього світу. Души Композитора та його Музи об’єдналися. Вони кудись пішли. Сподіваюсь існує Рай для музик. Що сталося із Катом? Він втратив розум. Я не мав змогу нічого зробити. Він пішов лісом. З того часу я його не бачив. Був настільки вражений побаченим, що про будь-яку месть вже не думав. А про Души у рабстві, мабуть, перебрав. Можливо. Вже не пам’ятаю, коли виникла впевненість, що не маю права вирішувати твою долю. Так ти не Годованець? Чому? Циган був реальний. Він мене спіймав. Втекти не мав змоги? Ні, не можна Духу порушувати контракт. Та й навіщо? Допомагав великому табору. Після смерті цигана я б отримав вільну, а він зайняв би моє місце.  Не все так сталося, як гадалося. Лелета звідки знаєш? Він — Страж. Має змогу спілкуватися з Наставниками. У той час працювали разом. Розумію, що провокація не кращий засіб для перевірки. Не мене вирішувати. Робив що він просив. Давно на мене око поклали? Ти був єдиним, хто привез власного Домовика. Безумовно Лісові зацікавилися. Але я, навіть, думки не мав, що ти так легко мене спіймаєш. Імпровізував. Лелет прохав розповісти власну історію та посилити негатив. Навіщо? Лише зараз догадуюся. А русалок чому ображав? Їм було важко. Вибачте. Самому нудно. Треба було підтримувати реноме Годованця, нечисти, на яку клейма нема де ставити. Судячи з твого оповідання — Лелет мене багато чого винен. Жорстоко перевірки він робив. У нього робота така. Ти не тримай зла. Вибач його. Він ніколи грані не переходив. Нема чого пробачати. Так, мене не подобаються його методи, але це лише власна думка. Не вважаю себе у праві вказувати Стражу: що треба робити. Дякую на доброму слові, Мольфаре! Лелет! Тебе хтось казав, що підслуховувати не добре? Ми тут, можна сказати, інтимну беседу ведемо. Я нічого й не чув. Мав бажання тебе у Навки побачити, але не встиг. Думав, мав бажання показати мене Годованця. Дякую. Якби я не справився тоді? Гріх впав би на тебе. Сподівався на інше. Бач, мав рацію. Ти був у Засновників. Вже розумієш, що помилятися можуть будь-хто. Головне — власна оцінка зробленого. Розвиток Души залежить не лише від вчинків. Каяття, ти про нього? Так. Якщо б ти намагався вбити Годованця, Ми б його врятували, а вот твої дії були б для нас більш цікавими. А щодо мене? Я б від власної провини місця себе не знайшов: відправив у Першосвіт просунуту Душу?  Як з цим жити? Ти маєш відповідь. Піч провини допоможе подолати будь-які переживання.  На жаль, Інквізиція перекрутила цей процес. Вони через Вину добиваються послухання. Збоченці! Про Каяття взагалі забули. Але “Гріхи” відпускають щоденно. Ти був готовий спровокувати Гріх? Занадто багато було поставлено на карту. Жахалися помилки. Добре, зараз без недомовленостей. Про іспит тебе Змій казав. Для мене велика честь донести до вас: ви його здали. Вот Навка здивується! Живенький, я поруч. Він прохав. Вибачте. У даному питанні не можна помилятися. Тому так затягнули з перевіркою. Але іспит ми склали? Так. Вітаю, вас Наставники, у нашому світі! Сподіваюсь на подальшу сумлінну працю. Поганий жарт. Ми ще вчимося. А ти кажеш — Наставники. Ними не народжуються. У вас вже є доступ до нового Джерела. Там не тільки земні знання. Треба багато вчитися, а наследків буде лише два: Або ви залишитеся у нашому світі, або покинете його. Путь в Першосвіт для тебе й Навки заказаний. Звідки це? Так вирішили Засновники. У Першоматері щодо вас власні плани. Так не може бути! Я ж лише кілька місяців тому ініціацію пройшов! Не встиг попрацювати й на тебе, Наставник! Переросли Першосвіт. А наше любе Полісся. Як ми без нього? Пару сторіч у вас є. Розумієш, незаймані ліси — головний скарб планети. Навіть  до людства починає доходити. У вас непогано виходить. Так, Чорнобиль нам допомагає. Саме такий час будуть шарахатись від нього, як від чуми. А зв’язок з іншими Наставниками? Для вас він зайвий. Змій та Першоматерь завжди готові допомогти. Вирішувати вам особисто. У тебе вже гарний загін. Ще й Годованцю роботу знайдете. Не можна. Він знайшов себе. Треба поважати вибір. Працювати на благо Полісся ви його навчите, навіть сумніву нема. Це твоя власна особливість: створювати команди з будь-кого. Вона нас із пантелику і збивала. Завдання для тебе, а виконують його … хто більш здатний. Як такого перевірити? Я не ображаюсь. Друзів знайшов — море! Світ прям розквіт для мене. Ми приймаємо вас такими, як є, з усім табором.  Щось не так. Хіба Наставники не спілкуються один з одним? Дай нам час. Треба звикнути. Та й не можна заважати працювати. Якщо ми будемо потребувати допомоги? Ти вже мав змогу впевнитися, що вона буде міттєвою. Якщо буде потрібна. Але знання будемо здобувати власноруч. Маєш рацію. Життя — найкращий вчитель. Не можна вести вантаж за іншого. А вот допомагати … Так, я таке дітям казав. Видається, це у вас сімейне.