Читати книгу - "Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський"

Хмильовський Микола, о. («М. Лав-рівський») (1880–1963). Нар. у с. Про-кропивна (сучасна Тернопільська обл.). Закінчив теологічні студії у Відні, висвячений 1907 р. польовий катехіт Золочівської бригади УПА. 1922—1931рр. — вчитель, директор Золочівської української приватної гімназії. З 1932 р. — директор Малої Семінарії УГКЦ у Львові. 1946 р. написав відозву до віруючих з нагоди «ліквідації» УГКЦ. Заарештований МДБ 31 березня 1953 р. Його утримували у в’язницях Львова, Києва, Москви. Засуджений Особливою нарадою при МДБ до 10 років позбавлення волі. Утримували його в тюрмах Володимира та Верхнє-Уральська, деякий час — в одній камері з Юрієм Шухевичем. Звільнений 1954 р., жив у с. Мілана, обов’язки священика виконував нелегально.

Шухевич Роман («Тарас Чупринка», «Роман Лозовський», «Тур» та ін.) (1907–1953 рр.). Нар. у Львові. З 1925 р. — член УВО. У 1934 р. закінчив Львівську Політехніку, за фахом — архітектор. 1926 р. виконав теракт у Львові проти польського чиновника (інші учасники були засуджені до страти). У 1928–1929 рр. служив у польській армії, закінчив унтер-офіцерську школу. З 1930 р. — член ОУН, організатор терактів та експропріацій на території Польщі в 1931–1934 рр. Із червня 1934 р. — в ув’язненні, 1936 р. був засуджений до 4-х років, але в січні 1937 р. звільнений за амністією. До грудня 1939 р. жив у Львові, бізнесмен. У грудні 1938 р. брав активну участь у бойових діях проти угорської армії в Закарпатті. У березні 1939 р. емігрував до Відня, восени 1939 р. жив у Кракові. Учасник Краківського Збору. Навесні 1941 р. — один із командирів першого іноземного батальйону вермахта «Нахтігаль» («Battalion Ukrainische Gruppe Nachtigall») полку спеціального призначення «Бранденбург—800». Наприкінці 1942 р. відмовився продовжити контракт і був звільнений з вермахту. У грудні 1942 р. був заарештований німцями, у січні 1943 р. за нез’псованих обставин звільнений. Із січня 1943 р. — на нелегальному становищі. З липня 1943 р. — голова бюро проводу ОУН(б), у другії! половині 1943 р. явочним порядком перебирає повноваження та фунції головного командира УПА (дата створення УПА невідома).

Із липня 1944 р. — голова Генерального Секретаріату УГВР, генеральний секретар військових справ. Загинув у бою 5 березня 1943 р.

Хомів Ярослав («Лімницький») (?—1942), нар. в м. Городенка (сучасна Івано-Франківська обл.). Навчався на юридичному факультеті Львівського ун-ту. 1939 р. перебував в ув’язненні у тюрмі «Бригідки» (нині — слідчий ізолятор N 19 м. Львова). 31940 р. (?) брав участь у націоналістичній діяльності в Кракові. Заарештований німцями в Києві. Загинув 1942 р.

Щигельський Володимир («Бурлака») (1920 або 1921–1949), нар. у Львові. 1931 р. закінчив гімназію ім. Короля Данила. 1938 р. — учасник «Карпатської Січі», 1939 р. — «Українського Легіону». У 1939–1944 рр. служив у поліції на території Генеральної Губернії (сучасні Перемишльське та Підкарпатське воєводства Польщі). Захоплений у полон 3 вересня 1947 р. Розстріляний за присудом військового трибуналу у в’язниці м. Ряшів. Місце поховання невідоме.

Яців Дмитро (1908–1942 рр.), нар. в с. Верчани (сучасна Львівська обл.), відомості про походження відсутні. Закінчив Стрийську гімназію, навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Член УВО, з 1929 р. — член ОУН, активний учасник кооперативного руху. Заарештований німцями 15 вересня 1941 р., загинув в Аушвіці у серпні 1942 р.

Проект «Україна». Фотоматеріали

Обкладинка часопису УПА «Чорний ліс»

«Акт проголошення відновлення Української Держави» 30 червня 1943 р

Повідомлення про мобілізацію до Дивізії «Галичина»

Наказ райхсфюрера СС і міністра врутрішніх справ Гайнріха Гіммлера про заборону вживання терміну СС щодо українців

Присяга вояка 1-ої Дивізії Української Національної Армії (квітень 1945 р.)

Табір радянських полонених, 1941 р.

Пункт збору взятих в полон в Харківському котлі. На передньому плані німецький солдат. Літо 1942 р. Архів ЦДВР.

Вісті з терену за червень 1945 р. 

Звернення закордонного представництва УПА, вересень 1947р.

Наказ Гітлера,

5 січня 1943 р.

Комунікат

Проводу ЗЧ ОУН в справі закордонних рейдів УПА влітку 25 вересня 1947р.

Відповідь учасників рейду УПА на статтю отамана Бульби-Боровця.

4 жовтня 1947 р.

Оголошення про смерть Олекси Гасина, 1951 р.

Повідомлення пресового бюро ЗП УГВР, липень 1950р.