Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Метафізика 📚 - Українською

Читати книгу - "Метафізика"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Метафізика" автора Арістотель. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68 69 ... 100
Перейти на сторінку:
матерія речі різними за видом, коли вона саме є певним чином різною? Можливо, в певному сенсі все ж таки робить? Адже чому цей кінь є відмінним від цієї людини за видом, хоча в цьому випадку у визначенні форма береться разом із матерією? Справді, і між білою людиною, і між чорним конем є протилежність, і притому [20] за видом, але не тому, що одна є білою, а другий — чорним, позаяк навіть якби обоє були білими, вони все одно були б відмінними за видом. Що ж стосується чоловічої та жіночої статі, то вони справді є властивостями живої істоти, але не за її сутністю, а натомість притаманні матерії і тілу, а тому те саме сім’я може стати істотою жіночої або чоловічої статі в ході певного перетворення. Отже, що означає бути відмінним за видом, [25] і чому одні речі відрізняються за видом, а інші ні, ми з’ясували.

10

Оскільки протилежності є відмінними за видом, а минуще й неминуще є протилежності (адже позбавленість — це певна нездатність), минуще й неминуще необхідно мають бути відмінними за родом.

Отже, поки йдеться про ці поняття як загальні терміни, [30] схоже, немає необхідності в тому, щоб щось неминуще і минуще були різними за видом, як-от щось біле і чорне (адже одне й те саме може бути і білим, і чорним навіть воднораз, якщо воно є загальним; скажімо, людина може бути і білою, і чорною, і навіть якщо йдеться про конкретну одиничну людину, то одна й та сама людина [35] може бути — але не одночасно — і білою, і чорною, хоча біле є протилежним чорному).

Але одні протилежності притаманні деяким речам побіжно (як-от ті, про які щойно йшлося, так і багато інших), тоді як для інших це неможливо, і до них також належать минуще й неминуще, [1059α] [1] адже ніщо минуще не є таким побіжно. Справді, побіжна властивість може і не бути наявною, натомість бути минущим — властивість, що з необхідністю належить тому, чому вона притаманна. Інакше минуще і неминуще були б одним і тим самим, [5] оскільки тоді одна й та сама річ може і бути, і не бути минущою. Таким чином, [бути] минущим — сутність або належить до сутності кожної минущої речі. І те саме стосується неминущого; і минущою, і неминущою річ є необхідним чином. Отож те, стосовно чого і внаслідок чого одне є минущим, а друге неминущим, [10] містить у собі протилежність, а тому вони з необхідністю є різними за родом.

Отже, зрозуміло, що ті ідеї, про які деякі говорять, існувати не можуть; адже тоді людина буде і минущою, і неминущою. Про ідеї, одначе, кажуть, що вони є тотожними одиничним речам за видом, а не просто мають те саме ім’я; натомість різні за родом речі є більш віддаленими одна від одної, ніж речі різні за видом.

Книга XI (Κ)

1

[1059α] [18] Отже, мудрість є певною наукою про начала, що зрозуміло з нашого розгляду сказаного про начала іншими [20] у перших розділах книги[152]. Можна було б також поставити питання, чи слід убачати в мудрості одну науку чи багато. Адже якщо одну, то одна наука завжди є наукою про протилежності, натомість начала не становлять протилежність між собою. Якщо ж не одну, то які науки варто вважати мудрістю?

Далі, розглядати начала доведення є справа однієї науки чи декількох? Адже якщо [25] однієї, то чому це справа мудрості більше ніж будь-якої іншої науки? Якщо ж декількох, то які науки слід вважати такими? Далі, чи є мудрість наукою про всі сутності, чи ні? Якщо не про всі, то складно пояснити про які саме; якщо ж вона є наукою про всі сутності, то незрозуміло, як може та сама наука охоплювати кілька предметів.

Далі, чи є мудрість наукою тільки про сутності, чи також [30] про побіжні властивості? Адже якщо стосовно побіжних властивостей докази можливі, то стосовно сутностей ні. Якщо ж це різні науки, то якою є кожна з них і якою з двох є мудрість? Адже якщо вважати мудрість наукою, що користується доказами, то вона є наука про побіжні властивості; натомість якщо вона є наука про перші начала, вона є наукою, що займається сутностями.

Проте не слід вважати, що шукана наука є наукою про причини, [35] про які йшлося у «Фізиці»[153]. Вона не є наукою про кінцеву мету (адже кінцевою метою є благо, і воно стосується царини практичних дій та речей, що перебувають у русі; благо — це найперше, що приводить у рух — адже в цьому полягає природа мети, — а відносно нерухомого не може бути нічого попереднього, що приводило б його у рух). Загалом важко сказати, чи є шукана нами зараз наука наукою про чуттєві сутності, чи ж ні, а натомість про якісь інші. [1059β] [1] Якщо про інші, то це могли б бути або ідеї, або математичні предмети. Але ж ми знаємо, що ідеї не існують. Хоча складно сказати, навіть якщо припустити, що вони існують, чому також з іншими речами, ідеї яких існують, [5] справа стоїть не так, як-от із математичними предметами. Я маю на увазі, що математичні предмети розміщують між ідеями та чуттєвими речами як щось третє, опріч ідей та чуттєвих речей, що нас оточують. Проте немає ніякої третьої людини і ніякого третього коня, окрім самої по собі людини та одиничних речей. Якщо ж справа стоїть не так, як говорять, [10] то чим тоді має займатися математик? Адже не чуттєвими речами, що нас оточують; бо жодна з цих речей не є подібною до того, знання чого прагнуть математики. Також шукана зараз наука не є наукою про математичні предмети (адже жоден із них не існує окремо). Проте не є вона і наукою про чуттєві сутності, оскільки останні є минущими.

Загалом може виникнути питання, [15] якій науці належить займатися проблемами, що стосуються матерії математичних предметів. Справді, це не є ані справою фізики (позаяк фізика займається тим, що має в самому собі начало руху і спокою), ані науки, що розглядає докази та пізнання, оскільки її предметом [20] є саме докази і пізнання. Отже, лишається тільки одне, а саме те, що їх розглядом займається філософія, про яку ми говоримо.

Можна також запитати, чи не слід вважати, що предметом шуканої

1 ... 67 68 69 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Метафізика», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Метафізика"