Читати книгу - "Метафізика"

є переднішими взаємними протилежностями). Але ті види, що відрізняються як протилежності, є більшою мірою протилежності; і решта видів, тобто проміжні, мають складатися з роду та видових відмінностей (наприклад, ті кольори, що розташовуються між білим та чорним, мають називатися за їхнім родом [15] — а їхнім родом є колір — та їхніми видовими відмінностями; але ці відмінності не будуть першими протилежностями; бо інакше кожний колір був би або білим, або чорним; отже, першими протилежностями будуть інші відмінності; натомість вони будуть проміжними між першими протилежностями, а першими відмінностями є те, що розпорошує, і те, що збирає).

Отож стосовно тих протилежностей, що не належать до одного роду, [20] слід насамперед дослідити, з чого складається проміжне між ними (адже те, що належить до одного й того самого роду, необхідно має складатися з того, що не складається з родом, або взагалі не є складеним). Отже, протилежності не складаються одна з одної, а тому вони є началами; натомість проміжне — або все не є складеним, або жодне з них. Але щось виникає із протилежностей, тож перехід відбуватиметься спочатку у це, [25] а вже потім у іншу протилежність; адже воно має бути менше ніж одна протилежність і більше ніж друга.

Тож воно також буде проміжним між протилежностями. І все інше проміжне також є складеним; адже те, що має певну властивість більшою мірою, ніж одне, і меншою, ніж друге, певним чином складається з тих протилежностей, відносно яких ця властивість приписується йому більшою мірою, ніж одному, і в меншій — ніж другому. Оскільки ж не існує нічого іншого однорідного, [30] що передувало б протилежностям, усе проміжне має складатися з протилежностей, тож і все нижче — і протилежності, і проміжне — складатимуться з перших протилежностей. Отже, зрозуміло, що все проміжне належить до одного й того самого роду, є проміжним між протилежностями і складається з протилежностей. [35]

8

Щось інше, тобто відмінне, від чогось за видом, є відмінним стосовно чогось, і це останнє має бути притаманним їм обом; наприклад, якщо тварина є відмінною від чогось за видом, обоє мають бути тваринами. Отож необхідно, щоб відмінне за видом було одним і тим самим за родом; родом же я називаю те, що в обох речах є одним і тим самим і чому властива відмінність не через випадковість [1058α] [1] незалежно від того, чи воно існує як матерія, чи інакше. Адже не тільки обом речам має бути притаманне спільне їм, наприклад, обом бути тваринами, але й сама ця «тварина» в кожному з них має бути відмінною, наприклад, в одному — конем, у другому — людиною, а тому й у спільному присутня видова відмінність між [5] ними. Тож одне буде такою-от твариною, а друге — іншою, наприклад, одне — конем, друге — людиною. Отже, ця відмінність має бути іншістю роду, бо я називаю відмінністю роду іншість, що робить іншим самий рід.

Таким чином, це буде протилежністю (що зрозуміло також з індуктивного умовиду); адже всі речі [10] поділяються через протиставлення, а те, що протилежності належать до того самого роду, було доведено; позаяк протилежність, як було показано[151], є повною відмінністю, а будь-яка видова відмінність є відмінність від чогось у чомусь, отож це останнє є тим самим для обох і їхнім родом (тому й усі протилежності відмінні за видом, але не за родом, належать до одного ряду категорій [15] і є якнайбільше відмінними одна від одної — адже відмінність між ними є повною — і не бувають присутніми разом). Отож відмінність є протилежністю.

Отже, бути іншим за видом означає належати до одного роду і при цьому бути протиставленими й неділимими (натомість одним і тим самим за видом є те, що не є протиставленим, будучи неділимим), адже у ході ділення [20] виникають протиставлення також у проміжного, перш ніж доходить до неділимого. А тому зрозуміло, що так званому роду жоден з його видів не є ані тотожним, ані відмінним за родом (і так і має бути; бо матерія з’ясовується через заперечення форми, а рід є матерією того, родом чого він називається — не в тому сенсі, в якому кажуть, наприклад, про рід Гераклідів, а в тому, як [25] ми говоримо про рід природних речей); і так само щодо того, що не належить до того самого роду, воно відрізнятиметься за родом, а натомість за видом — [лише] від того, що належить до того самого роду. Адже відмінність того, що відрізняється за видом, із необхідністю має бути протилежністю; і це властиве лише речам, що належать до того самого роду.

9

Може виникнути питання, чому жінка не відрізняється від чоловіка за видом, [30] притому, що жіноче й чоловіче є протилежними одне одному, а відмінність є протилежністю; і чому тварини жіночої та чоловічної статі не відрізняються за видом, хоча ця відмінність властива самій природі тварині, а не так, як-от білий чи чорний колір; жіноча й чоловіча статі властиві тварині як такій. Це питання майже те саме, що й питання, чому [35] одна протилежність робить речі різними за видом, а друга ні, наприклад, «те, що пересувається сушею» і «наділене крилами», створює таку відмінність, а білий чи темний колір ні. Чи, можливо, річ у тім, що одні протилежності стосуються властивостей роду у власному сенсі, тоді як інші протилежності стосуються їх меншою мірою? І оскільки є форма і є матерія, [1058β] [1] то ті протилежності, що стосуються форми, створюють відмінність за видом, а ті, що пов’язані з матерією, не створюють. Тому ані білий, ані чорний колір не створює відмінності в людини, і між білою людиною і чорною немає відмінності за видом, [5] навіть якщо кожну з них позначити окремим іменем. Адже людина в цьому випадку розглядається як матерія, а матерія не створює відмінності; як ціла конкретна річ вони є відмінними, проте за видом відмінності немає, оскільки вони не є протилежним за визначенням і за формою. Це є [10] останній неділимий вид; справді, Каллій — це визначення, або форма, разом із матерією; тож конкретна людина є білою, оскільки Каллій білий; отже, людина є білою побіжно. Так само не є відмінними мідне та дерев’яне кола; натомість мідний трикутний та дерев’яне коло розрізняються за видом не через матерію, а тому що між ними є протилежність [15] у визначенні й формі.

Проте чи не робить