Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

з бюджетів або державних цільових фондів. Слід зазначити, що норми даного коментованого пункту за своєю сутністю майже повністю збігаються з нормами підпункту 136.1.6 пункту 136.1 статті 136 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу, яким передбачено неврахування доходів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у вигляді суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються або повинні бути повернені платнику податку з бюджетів, однак за однієї умови — такі суми раніше не повинні бути врахованими у складі витрат такого платника податку;

10) дивіденди (визначення даного терміна міститься у підпункті 14.1.49 розділу І цього Кодексу), отримані платником єдиного податку — юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному у пункті 153.3 статті 153 розділу ІІІ цього Кодексу (який розглянуто у Коментарі до пункту 292.12 цієї статті). Звернемо увагу, що у коментованому підпункті йдеться про дивіденди, отримані саме від платників податків, тобто у випадку отримання дивідендів, наприклад, від нерезидентів, — вони включаються до складу доходів такого платника єдиного податку. Тобто даний підпункт за своєю сутністю є аналогічним підпункту 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 розділу ІІ «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу.

292.12. Даним пунктом встановлено, що дивіденди, які виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV цього Кодексу.

Даний абзац стосується юридичних осіб — платників єдиного податку четвертої групи. Тобто мається на увазі, що юридичні особи — платники єдиного податку четвертої групи, незважаючи на те, що згідно з пунктом 297.1 статті 297 цього розділу вони не є платниками податку на прибуток підприємств, але у разі виплати дивідендів власникам корпоративних прав (засновникам цього платника єдиного податку) вони повинні нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, передбаченому пунктом 153.3 статті 153 розділу ІІІ цього Кодексу. Базуються ці роз’яснення на підпункті 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 розділу ІІІ цього Кодексу, відповідно до якого обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 розділу ІІІ цього Кодексу, але з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» (тобто у 2011 р. — 23 %, у 2012 р. — 21 %, у 2013 р. — 19 %, з 1 січня 2014 р. — 16 %) покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 розділу III Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1 статті 156 розділу III цього Кодексу).

Звернемо увагу на те, що в розглянутій ситуації існують винятки. Так, виходячи з норм підпункту 153.3.5 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, слідує, що юридичними особами — платниками єдиного податку авансовий внесок (передбачений підпунктом 153.3.2 пунктом 153.3 статті 153 цього Кодексу) не справляється у разі виплати дивідендів:

— фізичним особам;

— у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), чи ні.

292.13. У цьому пункті уточнено, що дохід платника єдиного податку визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до норм статті 296 цього Кодексу.

292.14. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

292.15. Даним пунктом визначено, що при визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий таким суб’єктом господарювання як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

292.16. Нормами коментованого пункту надається право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році платникам єдиного податку за умови неперевищення ними протягом календарного року граничного значення обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку підпунктами 1–4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

При цьому, якщо протягом календарного року платники першої і другої груп (які визначені у підпункті 1–2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу) у зв’язку з перевищенням граничного значення обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, використали право на застосування іншої ставки єдиного податку, а саме ставки, встановленої для третьої групи платників (визначеної у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу), право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, тобто граничного значення обсягу доходу, встановленого для третьої групи платників єдиного податку.

Стаття 293. Ставки єдиного податку

293.1. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі — мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

293.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку — у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку — у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

293.3. Відсоткова ставка єдиного податку для третьої та четвертої груп платників єдиного податку встановлюється в розмірі:

1) 3 відсотки від доходу — у