Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Узурпація: Євіанна, Erleen Nord 📚 - Українською

Читати книгу - "Узурпація: Євіанна, Erleen Nord"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Узурпація: Євіанна" автора Erleen Nord. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 68 69 70 ... 116
Перейти на сторінку:

Велике та міцне тіло перевертня впало на стару підлогу, проламавши її в деяких місцях. Я допомогла йому та відчувала через це таке ж задоволення, якби врятувала когось від смерті. Для мене подібне — добра справа, але я розуміла, що це неправильно. розуміла, що жахлива істота. Не лише моє тіло змінювалося, а і розум теж. Останні мої вчинки добре показували це. Я лише сподівалася, що не стану небезпечною для своїх друзів. Але з іншого боку, приступи гніву, що були в мене колись, я пересилила та пережила, а отже і надалі зможу тримати себе в руках.

— І що тепер робити? Знову декілька десятків років йти цим лісом в пошуках чогось? Чи може минуло набагато більше часу? — промовила я дивлячись на мертвого Альберта.

Я помітила дещо незвичне цього разу — нічого не забула із мого життя. Всі імена та образи людських облич — досі пам'ятала їх. Єдине, що забула, так це цю подорож через ліс, і то, мабуть, через її одноманітність.

Це вже був гарний знак, адже було б дуже погано, якби я прокинулася в ліжку таверни, і не впізнала б друзів. Від роздумів про це мене відірвали чиїсь кроки за дверима, наче це знову прийшов Альберт. Але ні, двері відчинила якась жіноча постать. Це не була Тарія, і це мене насторожило. Її тіло наче вкривала темрява, що виглядала як ледь прозора вуаль та робила силует розпливчастим. Вона тримала в руці довгу жердину, що мала на кінці лезо як у коси. Це змусило мене спершу подумати, що переді мною стояла Сестра Крипти. 

— Ти ще хто така? — запитала я розглядаючи її. 

— Ти мене бачиш? — здивувалася вона. — Отже, ти не звичайна істота. Я Смерть цього світу. 

— То ти за мною, чи за тим перевертнем? — насторожено запитала я та зробила декілька кроків назад, звільнивши їй прохід до Альберта.

— Я не можу забрати твоє життя, — промовила вона та підійшла до перевертня.

— Знаєш жінку, що керує чортами? Мені потрібно знайти її, щоб повернутися до свого світу. Або ж, може, ти й сама знаєш як це зробити?

— Я знаю її, та бажаю, щоб вона пішла звідси. Вона не одна з нас, не богиня цього світу, — сказала жінка та замахнулася косою по Альберту, вирвавши з нього лезом якийсь згусток схожий на людську душу.

В цьому згустку можна було розгледіти і його обличчя, що він мав, коли був людиною. Це був гарний чоловік, з короткою бородою та добрим обличчям. Але він з ненавистю дивився на мене, поки його не поглинула ця жінка, проковтнувши його як якусь їжу. Після цього вона знову заговорила до мене:

— І я можу тебе повернути до твого світу, якщо ти цього хочеш.

— Так, будь ласка, поверни мене туди, де зараз моє тіло.

— Твоє тіло? — перепитала вона. — Як ти сюди потрапила?

— Заснула на ліжку, — сказала я. — І це не вперше, настільки пам'ятаю.

Вона підійшла до мене так близько, що я б могла відчути її дихання, якби воно було. Вона вдихала мій запах, обходячи навколо. Нарешті знову зупинившись переді мною, вона задумалася на якусь мить. 

— Ти напівкровка. Зрозуміло, — промовила вона та замахнулася косою по повітрю переді мною, прорізавши там отвір в просторі. Я вже подумала, що то для мене, але вона сама зібралася увійти туди. — Просто спробуй заснути тут, і думаю, що це допоможе тобі повернутися. Але краще все ж освоїти своє вміння подорожувати іншими світами.

— Яке твоє ім'я? — запитала я, відчуваючи цікавість до цієї жінки.

— Морена, — відповіла вона. — Таке ім'я носить кожна богиня смерті у цьому світі. І якщо колись хтось уб'є мене, то інша успадкує це ім'я разом із моїм обов'язком. А тепер, бувай, сестро.

Вона увійшла в проріз у просторі та зникла. Переді мною тепер був лише вид старого будинку та мертве тіло перевертня. Питання в моїй голові не виникали. Скоріше мене зацікавили відповіді, що я отримала щойно. Назвала мене сестрою? 

— Таке ім'я носить кожна… — повторила я частину її слів. — Назвала мене напівкровкою… Як напівбоги мого світу.

Дивні відчуття, але я отримала деякі відповіді. Тепер я могла вважати себе не лише якимось узурпатором майже невідомого походження. Я — уламок Першого Бога, того, який дав мені життя, якщо вже пригадати те, що дізналася раніше. Можливо ця інформація наштовхне і Тарію на нові спогади.

Треба буде обов'язково їй це розповісти коли зустріну. Та спершу варто щось зробити зі своїм одягом, щоб не повернутися до свого світу в крові та дірках від зубів Альберта. На щастя я змогла знайти в нього воду та щось схоже на голку з нитками. Швидше буде відіпрати та зашити все тут, а не в рідному світі.

Здихатися свіжої крові на тканині не так і складно, а от із шиттям в мене виникли деякі проблеми. Голка Альберта була із риб’ячої, на вигляд, кістки, а я такими ніколи не користувалася та навіть не бачила. Та врешті решт, коли останній отвір на одязі був зашитий, я з полегшенням його одягла. Він навіть встиг злегка підсохнути після прання, коки я мучилась з цією справою.

Після цього я поглянула на баночку з варенням. Відкривши її я вмочила в неї пальця та облизала його, відчуваючи солодкий смак, що так добре навіював сон. Відчуваючи, що не зможу встояти на ногах, я лягла на підлогу поруч з тілом Альберта та заснула.

Прокинулася я в кімнаті, що ми винайняли на ніч у таверні, а поруч нічого не змінилося, наче і не було тих років ходіння лісом.

1 ... 68 69 70 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Узурпація: Євіанна, Erleen Nord», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Узурпація: Євіанна, Erleen Nord"