Читати книгу - "Похибка другого типу, Invisibility mask"

— Ти така смачна, — пробурмотів Лео, голосом, який міг би розпалити лід. Він ніби смакував мою реакцію, кожен здриг, кожен видих.

Він рухався повільно, зосереджено, язиком малюючи кола навколо мого клітору, а тоді раптово присмоктувався до нього, викликаючи хвилі жару, що розтікалися всім тілом. Кожен рух його язика чергувався з м’якими покусуваннями та дражливими видихами на мою вологу шкіру. Лео тримав мої стегна міцно, але ніжно, не дозволяючи втекти від цього вихору задоволення. Його пальці повільно проникли всередину, рухаючись у ритмі з роботою язика, кожен поштовх був точним, прорахованим, але диявольськи насолоджуючим.

Я відчула, як у животі завирував знайомий клубок тепла, що невпинно розростався, поглинаючи все навколо.

— О, Лео... — видихнула я, ледве знаходячи голос. Він лише посміхнувся у відповідь, не зупиняючись, навпаки – прискорюючи рухи, ще глибше занурюючись у моє тіло. Кожен його рух – язиком, пальцями, навіть легкі подуви повітря – здавалися частиною ретельно вивченої симфонії задоволення.

Коли напруга досягла піку, я вигнулася, притискаючи його голову до себе, втопившись у хвилях оргазму, що накотили з неочікуваною силою. Все затремтіло, ніби світ розчинився у блискучих спалахах насолоди. Серце калатало десь у горлі, легені шукали повітря, а тіло залишалося м’яким, розслабленим після такого солодкого вибуху.

Він підняв голову, його губи сяяли вологістю, а очі - ніжністю й задоволенням.

— Ти неймовірна, — прошепотів він, нахиляючись, щоб поцілувати мене. Поцілунок був солодким, зі смаком моєї насолоди, і я відповіла на нього, ще не оговтавшись від пережитого.