Читати книгу - "Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі, Стівен Девід Левітт"

115 Tamar Lewin. More Students Passing Regents, but Achievement Gap Persists // The New York Times, March 18, 2004.

116 Розрив у доходах між чорними та білими пов’язаний з розривом між екзаменаційними балами у восьмому класі: див. Derek Neal and William R. Johnson. The Role of Pre-Market Factors in Black-White Wage Differences // Journal of Political Economy 104 (1996), pp. 869–95; а також June O’Neill. The Role of Human Capital in Earnings Differences Between Black and White Men // Journal of Economic Perspectives 4, no. 4 (1990), pp. 25–46.

117 Див. David Austen-Smith and Roland G. Fryer Jr. The Economics of ‘Acting White’. National Bureau of Economic Research working paper, 2003.

118 Kareem Abdul-Jabbar and Peter Knobler. Giant Steps (New York: Bantam, 1983), p. 16.

119 Див. Christopher Jencks and Meredith Phillips. America’s Next Achievement Test: Closing the Black- White Test Score Gap // American Prospect 40 (September — October 1998), pp. 44–53.

120 Розрив між результатами тестувань чорних і білих та дослідження ECLS: цей матеріал був запозичений з праці Roland G. Fryer Jr. and Steven D. Levitt. Understanding the Black-White Test Score Gap in the First Two Years of School // Review of Economics and Statistics 86, no. 2 (2004), pp. 447–64. Хоча ця праця містить мало обговорення кореляційного зв’язку між результатами тестувань та домашніми чинниками (перегляд телевізійних програм, лупцювання тощо), регресію даних, які вона репрезентує, включено до складу додатку до цієї праці. Щодо самого дослідження ECLS: на момент написання цієї книжки огляд цього дослідження був на сайті nces.ed.gov/ecls/.

121 Див. Bruce Sacerdote. The Nature and Nurture of Economic Outcomes. National Bureau of Economic Research working paper, 2000.

122 Див. Lizette Alvarez. Educators Flocking to Finland, Land of Literate Children // The New York Times, April 9, 2004.

123 Див. John Keilman. Governor Wants Books for Tots; Kids Would Get 60 by Age 5 in Effort to Boost Literacy. Chicago Tribune, January 12, 2004.

124 Див. Sacerdote. The Nature and Nurture of Economic Outcomes.

125 Історія Лузера Лейна запозичена з авторських інтерв’ю та з матеріалу Sean Gardiner. Winner and Loser: Names Don’t Decide Destiny. Newsday, July 22, 2002.

126 «Суддя й Спокусниця»: написано на основі авторських інтерв’ю.

127 Роланд Ґ. Фраєр-молодший і дослідження причин неуспішності чорношкірих: написано на основі авторських інтерв’ю.

128 Цигарковий розрив між білими та чорними: див. Lloyd Johnston, Patrick O’Malley, Jerald Bachman and John Schulenberg, “Cigarette Brand Preferences Among Adolescents. Monitoring the Future Occasional Paper 45. Institute for Social Research, University of Michigan, 1999.

129 «Чорні» імена (та інші розбіжності між культурами чорних та білих): див. Roland G. Fryer Jr. and Steven D. Levitt, “The Causes and Consequences of Distinctively Black Names // Quarterly Journal of Economics 119, no. 3 (August 2004), pp. 767–805.

130 «Білі» резюме долають «чорні» резюме: найостаннішим з досліджень, де було зроблено такий висновок, є праця Marianne Bertrand and Sendhil Mullainathan. Are Emily and Greg More Employable than Lakisha and Jamal? A Field Experiment Evidence on Labor Market Discrimination. National Bureau of Economic Research working paper, 2003.

131 Див. Tara Bahrampour. A Boy Named Yo, Etc.: Name Changes, Both Practical and Fanciful, Are on the Rise // The New York Times, September 25, 2003.

132 Див. Robert F. Worth. Livery Driver Is Wounded in a Shooting // New York Times, February 9, 2004.

133 Вільям Морріс, або ж Зельман Мозес: інтерв’ю автора з Аланом Каннофом, колишнім головним операційним директором Агенції Вільяма Морріса.

134 Дівчинка на ім’я Shithead, тобто «довбня»: жінка, яка зателефонувала на радіошоу, аби розповісти Роланду Фраєру про свою племінницю Довбню, можливо, мала хибну інформацію або просто брехала. Та хай там як було, вона, напевно, була не самотня у своєму враженні, що «чорні» імена інколи перегинають палицю. Білл Косбі у своїй промові в травні 2004 року під час свята, влаштованого Національною асоціацією сприяння прогресу чорношкірого населення з нагоди п’ятдесятиріччя перемоги у справі «Браун проти Управління освіти», шпетив малозабезпечених чорношкірих за численні різновиди саморуйнівної поведінки, включно з називанням дітей «у стилі гетто». Косбі зазнав показової критики як з боку чорних, так і з боку білих опонентів. (Див. Barbara Ehrenreich. The New Cosby Kids // The New York Times, July 8, 2004; а також Debra Dickerson. America’s Granddad Gets Ornery. Slate, July 13, 2004.) Невдовзі після того директор управління освіти в Каліфорнії Ричард Ріордан — заможний білий чоловік, колишній мер Лос-Анджелеса — опинився під вогнем критики за те, що начебто виявив расову упередженість. (Див. Tim Rutten. Riordan Stungby ‘Gotcha’ News // LosAngelesTimes, July 10, 2004). Ріордан, відвідуючи одну бібліотеку в Санта-Барбарі задля популяризації читацької програми, зустрів шестирічну дівчинку на ім’я Ізіс. Вона сказала Ріордану, що її ім’я означає «єгипетська принцеса»; Ріордан невдало пожартував, відповівши: «Це ім’я означає “дурненька нечупара”». У результаті здійнялася хвиля обурення, і чорні активісти почали вимагати відставки Ріордана. Мервін Дімаллі, чорношкірий представник місцевого законодавчого органу м. Комптон, заявив, що Ізіс є «маленькою афроамериканкою. Чи вчинив би він так стосовно білої дівчинки?». Та виявилося, що Ізіс була білою. Певні активісти намагалися й далі підживлювати протести проти Ріордана, але Трініті, матір Ізіс, закликала всіх вгомонитися. Її донька, пояснила вона, не сприйняла жарту Ріордана серйозно. «У мене склалося враження, — додала Трініті, — що моїй доньці він видався не надто розумним».

135 Тут