Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Король

Любий принце, в наше місто Ти приїхав так раптово, Що прийняти як годиться Я не встиг тебе.

Тарудант

Королю, Я, на жаль, не маю змоги Тут затримуватись довго. Я послом прибув до Феса Сам од себе, щоб скоріше Взяти молоду дружину, — Ти ж бо сам на шлюб дав згоду — І, повір мені, від щастя Я не відступлюсь ніколи. Та виконувати мушу Свій обов’язок.

Король

В усьому Ти мене випереджаєш. Я – боржник твій, принце. Можеш Ні про що не турбуватись. Та оскільки лютий ворог Нам загрожує війною, Не барись, аби дорогу Він тобі не перерізав.

Тарудант

Не боюся я загрози, Бо численне військо маю: Стільки люду в нім і коней, Що стає пустеля раптом На велике місто схожа. Я – твій воїн і до тебе Швидко повернусь, королю.

Король

Що ж, тепер нам необхідно Готуватись до походу. Ти у Фес вертайся, Фенікс, Покажись ще раз народу. Гей, Мулею!

Мулей

Що накажеш?

Король

Вершників візьми з собою: