Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд 📚 - Українською

Читати книгу - "Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Коли твоє немовля — некромант!" автора Хелена Хайд. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 68 69 70 ... 118
Перейти на сторінку:
Розділ 20. 2

Розуміючи, що нічого виразного цієї хвилини не скажу, я просто втопила погляд у чашці чаю. І, потроху попиваючи його, щось змазано відповідала на нейтральну балаканину Ілони, поки нарешті не почула знайоме:

— Несподівана зустріч, леді Фрост.

Піднявши погляд, я зустрілася з очима куртизанки і одразу ж пригнічено повернула погляд в чашку чаю.

— Вибач, що не прийшла раніше. Не було з ким дитину залишити, — промовила я, зминаючи пальцями край рукава своєї блузи.

— Та годі, я все розумію, немовля — це не ваза, яку можна будь-якої миті поставити на зручне місце, — зітхнула Емма і, наливши собі чаю в кухоль з квітами бузку, сіла навпроти мене. — До того ж, я й сама просила тебе не лізти в цю справу, і ми ніби як про все домовилися. Адже так? — уточнила дівчина, вичікувально подивившись на мене.

— Її донька, що з нею тепер буде? — не витримавши, схлипнула я. Трясця, а спершу навіть не збиралася розпускати нюні!

— Багато хто з тих, хто товаришував з Астрід, скинулися. Вийшла не те щоб величезна сума, але її матері цього вистачить на перший час, щоб трохи перебудуватися і приловчитися до того, що тепер їй на старості доведеться ще й тягнути маленьку онучку. Самої Азалії вона, звичайно ж, нічого поки що не казала. Приїжджала на похорон одна, залишивши її на свою господиню. Та добра жінка й увійшла в становище. Як і коли наважиться сказати дівчинці, що мама вже ніколи не приїде — не знаю, і, якщо чесно, навіть думати про це не хочу. Бо тоді точно знову зірвусь.

— Чому це сталося з тією, хто має дитину? — не витримавши, знову схлипнула я, намагаючись стримуватися. Розклеюватися перед Еммою, яка в особі Астрід втратила близьку подругу, здавалося мені так егоїстично!

— А насправді тут не треба було довго гадати, щоб потрапити в чиюсь матір, — сплюнула вона крізь стиснуті зуби.

— Хочеш сказати, багато куртизанок мають дітей?

— Дуже багато, — напружено промовила Емма, з силою стискаючи пальцями свою гарячу чашку. — І Астрід навіть не була першою жертвою цих виродків, після якої десь залишилися сироти.

— Щоб вони здохли, — викарбувала я, розуміючи, що тремчу.

— На жаль, вони навряд чи так просто виконають наше прохання, — гірко видихнула куртизанка. — Я знову всі ці дні оббивала які тільки можливо пороги, тільки ось все марно. Просто ігнорування, зачинені двері, у кращому разі — обіцянки обов'язково все вирішити, крізь які без жодних зусиль читається: «Просто забирайся і не плутайся під ногами, я все одно навіть пальцем не поворушу». Ще ніколи я не відчувала себе настільки жалюгідною, слабкою та безпорадною. А це, зауваж, тобі каже повія.

— Того вечора, коли це сталося… — протягла я, змочуючи горло, що пересохло. — Аркадій тоді був сам не свій. Йому насправді не байдуже все це…

— Але ж ти розумієш чому він, при цій «небайдужості», стримався і просто повернувся додому, стискаючи кулаки? — насупила брови Емма. — Ваша сім'я вже достатньо вигребла за втручання у цю справу. І твій чоловік знає, що він під наглядом. Що варто йому зробити хоч півкроку, і наслідки будуть серйозними для всіх трьох, а не тільки для нього. Тож гра продовжиться без нього. І ти мені теж пообіцяй, — напружено додала дівчина, суворо подивившись мені у вічі. — Що також залишишся осторонь. Це не ваша війна, тим більше, що вам її, у вашому нинішньому становищі, не виграти. Якби Аркадій Фрост усе ще був верховним чарівником при дворі — я б сама від нього не відстала... Але чим далі, тим більше я розумію одну просту істину: що тут може зробити звичайний маг із варти? Однозначно не набагато більше за мене. Тож ти пам'ятаєш, що не маєш залазити в цю справу?

— Так, пам'ятаю, — відсторонено кивнула я.

Тільки сама не була впевнена, що зумію стримати обіцянку і залишатися осторонь.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 68 69 70 ... 118
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд"