Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Мій випадковий чоловік, Інна Романова 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій випадковий чоловік" автора Інна Романова. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 46
Перейти на сторінку:
Глава 4.

Швидко помилася, трохи підфарбувалася і вийшла з ванної, щоб переодягнутися.

- Так ти Євгенія, - він мене перехопив в коридорі, на шляху до кімнати. Я мовчки кивнула, в надії, що він здогадається і дасть мені пройти. Ага. Фігушки. - Я - Костя - він так пафосно сказав цю фразу, що не підколоти було просто неможливо.

- Рада за тебе. На цьому пропоную розійтися.

Махнула ручкою, обійшла хлопця і майже бігом дійшла до кімнати, зачинила двері і видихнула.

- Женька, ти в душ ходила? - у Полі вже давно день почався, вона зосереджено щось писала на ноуті, розумниця у мене подружка.

- Так. Ти Олю не бачила, не знаєш, як там у них справи? - я полізла в чемодан підбирати лук на сьогодні. Адже приїхав ВІН і виглядати я просто зобов'язана на 100 балів!

- Ні, не бачила ще. Паша спить, до речі, там два нових хлопця приїхали - Саша і Костя, я вже познайомила з ними. Приємні такі хлопці.

- Я з одним теж зіткнулася, з Костею. Поль, а як вони тобі? - мені було дуже цікаво дізнатися, це моя особиста божевілля, або об'єктивно Костя - ходячий секс.

- Зовні? - Поля глянула на мене, відриваючись від монітора, - Красиві, звичайно ж, це тільки сліпий не помітить. Але не мій смак, - і так вона підозріло захоплено зітхнула, явно про когось конкретного згадала.

- Поль, а які в твоєму смаку?

- Інтелігентні інтелектуали і старші, цим по 22-23 роки, зовсім ще пацани, - зневажливо закінчила дівчина.

Нормально, а те, що їй 18 років, схоже, подругу зовсім не бентежить.

Я хотіла продовжити допит, але влетіла Оля вся на емоціях і під враженням.

- Дівчата, це була найкраща ніч у моєму житті, який Богдан класний!!! І ми не займалися цим, якщо що. Цілувалися, обнімалися і в обіймах заснули. Він такий ласкавий, добрий і надійний, як брила. Сказав мені, що це повинен бути особливий момент, а не як попало під ранок. Я, здається, закохалася!!!

Вона ще три рази переказувала події вечора, наповнена щастям через край. Ми з Поліною посміхалися і кивали, раді від того, що подруга знайшла хорошого хлопця.

Перервав нас стук у двері.

- Дівчата, вже пора обідати, а ми ще не снідали, йдіть їсти, - сказав Паша.

- Йдемо!

Швидко спустилися і застали премилу картину. Двоє хлопців сервірували стіл, Паша насипав їжу, а Костя різав хліб.

За плитою з турочкою в руках світився радісний Богдан. 

- Проходьте, дівчата, ми вас зараз нагодуємо. Хто каву буде? - бойфренд подруги посміхався, запрошуючи за стіл.

За сніданком велася легка і невимушена бесіда на університетську тематику - хлопці з жахом згадували хімію на першому курсі і «той страшний залік», який в результаті здавали, ми, в свою чергу, ділилися приємними спогадами про семінари з економіки підприємства. 

Костя дивився на мене прямо, відкрито і дуже відверто, показуючи явний інтерес до моєї персони.

Я робила вигляд, що нічого не помічаю.

Посуд в посудомийку зголосилися завантажувати Оля з Богданом, ми закоханих не турбували, розуміючи, що для них зараз все мило і приємно, навіть миття посуду.

- Через годину ми плануємо йти за м'ясом, а ввечері влаштуємо барбекю. Хтось із вас вміє вибирати м'ясо? - Паша з Сашком збиралися на вулицю.

- Я! - відповіла наша Поля.

- Тоді пішли з нами.

Хлопці пішли, парочка зникла в своїй кімнаті, залишаючи Костю і мене наодинці.

- Ось ми і зустрілися, Женя, - Костя сів на диван, показуючи на місце поруч, - Сідай, я не кусаюсь.

- Я і сама кого хочеш можу вкусити при потребі, чому мені тебе бояться? - фиркнула і присіла поруч, майже торкаючись боком до тіла хлопця. Ха! Нехай не думає, що я полохлива.

- Може продемонструєш? Ти заінтригувала своїми скілами, - він відсунув горловину футболки, запрошуючи скуштувати шию.

- Не цікавлюсь.

- Зовсім? Навіть трішки? - прошепотів хлопець, нависаючи наді мною. Його дихання і запах огорнули мене, кров прилила до голови, серце калатало, як шалене, як же він мене хвилює...

- Хіба що трішечки, - прошепотіла у відповідь, смішливо дивлячись очі в очі.

Костя теж часто дихав, видаючи хвилювання. Не такий він і впевнений, яким хоче здаватися.

- Для початку вже непогано, - він легенько провів рукою по моїй щоці і відсунувся.

Від його дотику я відчула характерну пульсацію в місці жіночності. Я його хочу і сильно.

Вперше в житті я так реагую на хлопця...

- Піду я, - грайливо клацнула Костю по носі і граціозною ходою рисі пішла.

Ще пограємо, Котик!

 

Костя Костомаров 

Ох, яка гаряча і сексуальна дівчина! 

Від її погляду відразу встає і неможливо більше ні про що інше думати, хочеться торкатися, відчувати її запах, дивитися в хитрі зелені очиська.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій випадковий чоловік, Інна Романова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"