Читати книгу - "Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно!"

Таку хуйню казать? Чом не втопив я

Тебе у малафьї, як ти родився?

Чом не засунув в жопу головою

Й не задушив? О, курв'яча сімейка!

Зажди ж у мене!

Привид топиться у морі.

Гамлєт.

Папаша блядський, в доску заїбали!

Піти би випити у барі шампаньйоли,

Бо в сурлі мов коти понасцикали,

І несвідомо хочеться лизати

Шершавим язиком гарячі зуби.

Гамлєт уходить. Моржі ревуть, птахи кричать. Море шумить.

ДІЯ ДРУГА

На сцені стоїть рояль «Стенвей», на ньому лежать шпроти.

Посеред сцени стоїть кацапське крісло, позбавлене художнього смаку. Над всім цим герб висить національний, на гербі зображено ведмедя. В одній руці в ведмедя молоток, а в другій – балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки. На кріслі сидить Маргаріта, мати Гамлєта, і вишиває комірець косоворотки.

Вона наспівує «Комаріки».

Непомітно, м'якою ходою підараса, входить Клавдій, хтивий дядько принца.

Клавдій.

Сьогодні я гуляв на датськом взморье

З твоїм синком красівим. Я канхвету

Харошу, очень вкусну йому давав.

Но он не взяв, мудило.

Маргаріта.

Какой чудак, їй-богу!

Клавдій (сам до себе).

Я виїбу його.

(До Маргаріти.)

Канхвета «Тузік» очень нєхуйова.

Маргаріта (лагідно).

Бешкетнику!..

Клавдій.

Чимсь бздить у кабінеті,

Неначе хтось насрав нечистоплотно?

Відкрийте хвортку, хами, шоб пробзділось!..

Підскочивши, два хама в косоворотках, в чоботях швиденько відкривають хвіртку У неї в ту ж мить влітає привид.

Привид.

Ага, падлюки! Всім скидать штани

І стати раком, щас піздєц вам буде,

Слівайте воду, йобані масони,

Чи як вас там?

Клавдій, Маргаріта і хами злякано виконують накази привида, який дико регоче і літає по кабінету.

Клавдій.

Мій Привиде, ніякої хуйні

Не робим ми – ко всем жидомасонам

Іспитиваєм злобу і ненависть

І каждий день національні гімни

На балалайці хором ісполняєм.

Бояться нас жиди та басурмани,

Прєстіж крепчает, мощно возрастает

День ото дня процент жиров у маслі.

Довольні хами, ситі в них їбала.

Гараздо меньше стало підарасів.

Ібошать всі вони, як папа Карло,

На «хімії» в Черкасах, лізбіянки

Усі на Соловках…

Входить Гамлєт. Він у сраку п'яний. В одній руці у нього дрючок, в другій – шампанське.

Привид.

Дивись, мій сину, це – жидомасони,

Ти запиздяч дрючком їх по печінці,

Потом мінє доложиш. Шо не ясно?

Гамлєт.

Папаша, все буде в лучшем відє, не хвилюйтесь!

Гамлєт пиздить усіх дрючком. Пиздячить герба з ведмедем, потім заливає шампанське в рояль і шпроти запускає туди ж. І по роялю пиздить дрючком. Рояль гуде.

Привид.

Мій сину, то рояль, а не жиди,

Його не нада пиздить, за валюту

Його я купував…

Гамлєт.

Ібавя всі роялі,

Всю валюту і всіх жидів!..

Гамлєт пиздить привида дрючком. Привид пада. На полу лежать трупи, попизджені Гамлетом. В роялі тихо плавають шпроти.

Входить Зігмунд Фрейд. Його окуляри таємниче блищать у темряві.

Гамлєт (потихеньку починає тверезитись).

Ітогі падвєдьом: упиздив тата,