Читати книгу - "Берег наших сердець, Лея Ейр"

Зрештою, вона дісталася потрібної вулиці. Видавництво розташовувалося в затишному будинку з червоної цегли, обвитому плющем. Олександра піднялася сходами й затрималася біля дверей.

"Це новий розділ," — подумала вона, глибоко вдихаючи.

Вона штовхнула двері й увійшла всередину. Її зустріла привітна дівчина на рецепції, яка попросила почекати кілька хвилин, поки представник видавництва звільниться.

Олександра оглянула кімнату. На стінах висіли постери обкладинок книг, виданих цією компанією. Вона подумала про те, як було б побачити тут свою книгу.

"Я зможу це зробити," — подумала вона, й у її серці запалився маленький вогник надії.

Зустріч у видавництві

До кімнати зайшов представник видавництва — чоловік середнього віку з уважними очима та легкою посмішкою. Він привітався з Олександрою й запропонував їй сісти за круглий стіл у центрі кімнати.

— Ви принесли свій рукопис? — запитав він, поглядаючи на її сумку.

— Так, — відповіла вона, дістаючи акуратно складені аркуші.

Чоловік узяв рукопис, пробіг очима кілька сторінок і кивнув.

— У вас гарний стиль. Я думаю, ця книга має потенціал, — сказав він. — Ми можемо запропонувати вам невеликий наклад із просуванням через нашу мережу магазинів і партнерів.

Серце Олександри забилося частіше. Це була саме та можливість, про яку вона мріяла.

— Мені це подобається, — відповіла вона, намагаючись приховати хвилювання. — Але я ще не зовсім закінчила роман. Думаю, мені потрібно близько тижня, щоб допрацювати фінал.

— Це не проблема, — кивнув чоловік. — Давайте зустрінемося через тиждень у цей самий час. Якщо все буде готово, ми підпишемо угоду й почнемо роботу над виданням.

Олександра потиснула йому руку й подякувала за довіру.

— Я не підведу, — сказала вона.

— Я в цьому впевнений, — відповів він.

Коли вона залишила видавництво, її серце було сповнене рішучості.

"Через тиждень я зроблю перший крок до втілення своєї мрії," — подумала вона, відчуваючи, як на її обличчі з’являється усмішка.