Читати книгу - "Світло (сяйво) душі, Зоряна Квітка"

    Він не зводив з неї погляду, поклонився у відповідь:
—Взаємно, я Рейтан Вайліш. Прошу до столу. — допоміг їй сісти.
    Рейтан високий та дуже вродливий,він Правитель та охоронець цих земель. Білосніжна шкіра, тонкі риси обличчя, чорні з золотим блиском очі, густі брови, прямий ніс, тонкі губи. Естель не зводила погляду. Рейтан сів навпроти, Айві та ще кілька слуг були в іншому кінці їдальні. Він почав розмову:
—На сам перед прошу вибачити, те що особисто Вас не зустрів особисто.
—Нічого страшного, — відповіла Естель — я все розумію.
    Рейтан здивовано глянув на неї. Естель відклала столові прибори, та серйозно глянула на майбутнього чоловіка. 
—Ви підтримуєте бар'єр та захищаєте землі, які під ним, аби демони сюди не потрапили. Бар'єр створено дуже давно і до сьогоднішнього дня він дуже ослаб. — закінчила Естель.
—Кхм... — прокашлявся Рейтан. — я радий, що ви не ображаєтесь на мене, але щоб згладити свою провину проведу вам невеличку екскурсію у замку та околицям. Згодні?
—Так... — Естель ледь помітно усміхнулася. Вечеря продовжувалася.
—І так, Естель Астрод, ви дуже цікава особистість, розкажуть про себе. —Рейтан вивчаючи поглядом дивився на неї.
—Просто Естель... — тихо сказала вона.
—Перепрошую. — правитель нічого не розумів.
—Естель, без фамілії...
—Чому? — Рейтан розгубився.
    Естель зітхнула :
—Хочете дізнатися про мене більше? — він ствердно кивнув. — Можливо, колись розповім вам свою історію, але не зараз. Дякую за вечерю. — Естель встала з-за столу поклонилася та покинула їдальню.
   Рейтан лишився за столом і дивився на зачинені двері. Він знає, що Естель приїхала не сама, розмовляв з Філіпом. Філіп баси, що дівчина їх відпустила. Чому вона так зробила? Він помітив, що дівчина тримається відсторонено навіть не усміхається (лише сьогодні ледь помітно посміхнулася) погляд серйозний та холодний. Чому? Думки та питання не давали спокою. Він важко зітхнув. Вона відчула бар'єр, невже вона та яку він та довго чекав?
    У покоях Естель вдягнула нічну сорочку та готувалася до сну, Айві відпустила відпочивати. Сидячи за туалетний столиком думала про майбутнього чоловіка. Чому вона так сильно його зацікавила? Естель лягла у ліжко та з тривожним думками поринула в сон
 

                                         ***
—Разом оберігати світ? Ти згодний? — питав ніжний голос.
—З тобою, що завгодно, хоч на край світу.
—Я така рада! Разом на завжди?
—Разом на завжди!
—Куди б життя не повернуло, щоб не сталося... я завжди буду з тобою, а якщо щось станеться обов'язково знайду тебе! Це моя клятва...
—Тоді це буде і моя клятва, заради тебе, я зроблю, що завгодно!..