Читати книгу - "Зниклий герой, Рік Рірдан"

склу, ніби відчували, що воно незабаром проломиться. Двоє підлітків стояли в колісниці: висока білява дівчина, може трохи старша за Джейсона, і здоровецький чувак з поголеною головою й обличчям, як груда цеглин. Обидва були в джинсах та помаранчевих футболках, зі щитами, перекинутими за спину. Дівчина зістрибнула з колісниці ще до того, як та встигла зупинитися. Вона дістала ніж і побігла назустріч Джейсону, тоді як здоровецький чувак залишився керувати колісницею.

— Де він? — випалила дівчина. її сірі очі були лютими й трошки лячними.

— Де хто? — у відповідь запитав Джейсон.

Вона нахмурилася, наче відповідь була неприйнятною, а потім обернулася до Лео з Пайпер.

— Що сталося з Глісоном? Де ваш захисник, Глі- сон Хедж?

Тренера звали Глісоном? Джейсон би розсміявся, коли б цей ранок не був таким химерним та моторошним. Ілісон Хедж — футбольний тренер, людина-козел, захисник напівбогів. Звісно. Чому б ні?

Лео прокашлявся.

— Його забрали якісь... вихрові штуки.

— Вентусі, — сказав Джейсон. — Грозові духи.

Білява дівчина здійняла брови.

— Ти маєш на увазі anemoi thuellai? Це грецький термін. Хто ти і що сталося?

Джейсон спробував пояснити все якомога краще, але йому було важко дивитися в ці напружені сірі очі. Десь на середині розповіді підійшов інший хлопець із колісниці. Він стояв і роздивлявся їх, склавши руки на грудях. На його біцепсі була витатуйована веселка, що здавалося трошки дивним.

Дівчина не виглядала задоволеною після того, як Джейсон закінчив свою розповідь.

— Ні, ні, ні! Вона сказала, що він буде тут! Вона сказала, що я знайду відповідь, коли дістануся сюди.

— Аннабет, — буркнув лисий хлопець. — Дивись-но!

Він указав на ноги Джейсона.

Джейсон не дуже цим переймався, але в нього досі не було лівого черевика, який відкинуло блискавкою. Його боса нога почувалася пречудово, але виглядала як зотліла головешка.

— Хлопець із одним черевиком, — сказав лисий чувак. — Він і є відповідь.

— Ні, Бутче, — наполягала дівчина. — Він не відповідь. Мене надурили.

Вона люто подивилася в небо, наче воно зробило щось погане.

— Чого ти хочеш від мене? — крикнула вона. — Що ти з ним зробила?

Майданчик затрясся, і коні схвильовано заіржали.

— Аннабет, — промовив лисий чувак Бутч, — нам час забиратися. Доставимо цих трьох у табір, а потім уже розберемося. Ті грозові духи можуть повернутися.

На мить дівчина закипіла від гніву.

Добре, — вона зміряла Джейсона обуреними очима. — Розберемося потім!

Відвернулася й покрокувала до колісниці.

Пайпер хитнула головою.

— Що з нею не так? Що відбувається?

— Дійсно, — погодився Лео.

— Ми повинні забрати вас звідси, — сказав Бутч. — Дорогою поясню.

— З нею я нікуди не збираюся їхати, — Джейсон указав на білявку. — Вона ніби вбити мене хоче.

Бутч завагався.

— Аннабет — непогана дівчина. Зроби їй поступку. У неї було видіння, згідно з яким вона мала знайти хлопця з одним черевиком. Це б розв’язало ЇЇ проблему.

— Яку проблему? — запитала Пайпер.

— Вона шукає одного з наших таборян, який зник три дні тому, — відповів Бутч. — Скаженіє від хвилювання. Сподівалася, що він буде тут.

— Хто? — запитав Джейсон.

— Її хлопець, — відповів Бутч. — Його звуть Персі Джексон.

ІІІ ПАЙПЕР

Після ранку з грозовими духами, козлолюдьми та летючими хлопцями Пайпер мала б збожеволіти. Натомість дівчина відчувала тільки жах.

«Починається, — подумала вона. — Точно як було вві сні».

Вона стала в задній частині колісниці разом із Лео та Джейсоном, тоді як лисий хлопець Бутч узяв віжки, а білява дівчина Аннабет налаштовувала бронзовий навігаційний прилад. Вони здійнялися над Великим каньйоном і попрямували на схід. Крижаний вітер пронизував куртку, позаду скупчувалося ще більше грозових хмар.

Колісниця перехитувалась і тряслась. Тут не було ані спинки, ані пасків безпеки, тож Пайпер стало цікаво, чи спіймає Джейсон її знову, якщо вона впаде. Це бентежило її найбільше — не те що Джейсон міг літати, а те що він тримав її в руках, але не знав, хто вона.

Дівчина цілий семестр запекло працювала над цими стосунками, намагаючись зробити так, щоб Джейсон помітив у ній щось більше, ніж просто подругу. Урешті-решт, вона змусила цього дурка її поцілувати. Останні кілька тижнів були найкращими в житті. А потім, три ночі тому, сон зруйнував усе — той жахливий голос, який розповів їй жахливі новини. Вона нікому про це не казала, навіть Джейсону.

Тепер у неї не було і його. Ніби хтось стер йому пам’ять, і Пайпер була змушена починати все спочатку. Їй хотілося закричати. Джейсон стояв просто перед нею — ці небесно-блакитні очі, коротке світле волосся, цей гарненький крихітний шрам на верхній губі. Його обличчя було добрим і лагідним, але завжди трохи сумним. І він просто витріщався на небокрай, зовсім її не помічаючи.

Тим часом Лео Всім набридав, як завжди.

— Оце так відпад! — він виплюнув із рота перо пегаса. — Куди летимо?

— До безпечного місця, — відповіла Аннабет. — Єдиного безпечного місця для таких дітей, як ми. До Табору напівкровок.

— Напівкровок? — підхопила Пайпер. Вона ненавиділа це слово. Її занадто багато разів називали напівкровкою — наполовину черокі, наполовину білошкіра, — і ніколи це не було компліментом. — Це що, якийсь дурнуватий жарт?

— Вона має на увазі, що ми напівбоги, — сказав Джейсон. — Наполовину боги, наполовину смертні.

Аннабет обернулася.

— Ти, здається, багато знаєш, Джейсоне! Але так, напівбоги. Моя мати — Афіна, богиня мудрості. Бутч — син Іриди, богині веселки.

Лео приснув.

— Твоя мама — богиня веселки?

— А тобі щось не подобається? — відповів Бутч.

— Ні, ні, — сказав Лео. — Веселки. Дуже мужньо.

— Бутч — наш кращий їздець, — сказала Аннабет. — Пегаси його обожнюють.

— Веселки, поні, — пробурмотів Лео.

— Я тебе зараз вижбурну з колісниці, — погрозив Бутч.

— Напівбоги, — сказала Пайпер. — Тобто ви вважаєте, що ви... тобто ми...

Спалахнула блискавка. Колісниця здригнулася, і Джей- сон закричав:

— Ліве колесо горить!

Пайпер зробила крок назад. І справді, колесо горіло, білі язики полум’я охопили бік колісниці.

Вітер заревів. Пайпер озирнулась і побачила, як у хмарах утворюються темні фігури — сила-силенна грозових духів неслася до колісниці. Тільки