Читати книгу - "Сфера довіри, Катя Орлова"

— Командире Мітчеле, дозвольте нагадати: люди доктора Коллінза першими порушили оболонку Сфери! Виходить, саме вони «напали» на неї, а не навпаки. Як інакше має реагувати розумна істота, якщо до неї вдираються, навіть не розуміючи, що це таке? Це, щонайменше, нерозумно. І вже точно не дає права звинувачувати Сферу!

Рієль сумно усміхнулася куточком губ: у цьому випадку Нікс була права, і заперечити їй було непросто.

Мітчел видихнув, трохи пом’якшав і опустився назад у крісло. Зал наповнився тихим гулом, дехто з науковців зніяковіло опустив очі.

Сфера знову з’явилась:

— Передбачаючи ваші подальші запитання, одразу відповім: «Так», я можу допомогти вилікувати доктора Коллінза. Пропоную такий варіант: мені потрібен «носій» — подібний до того, що використовує Нікс, — щоб я могла пересуватись кораблем або хоча б отримати обмежену свободу переміщення. Капітане Рієль, нам з вами варто обговорити лікування. Зі свого боку я гарантую мінімізацію будь-яких ризиків для Коллінза. Зі слів Нікс я зрозуміла, що у вас, людей, прийнято «здобувати довіру» для плідної співпраці. Тож дозвольте мені зробити перший крок.

Рієль схрестила руки на грудях, розмірковуючи, а потім поставила пряме запитання:

— Що саме ти розумієш під «довірою»? Мою особисту довіру чи довіру всього людства? І чому звертаєшся саме до мене?

— Тому що вам, капітане, добре відомо, що означає «цінність людського життя», — тихо промовила Сфера. — Можливо, ви почнете довіряти мені, а я — вам. Хіба це не найкращий шлях?

Дивлячись на мерехтливий аватар, Рієль подумала: «Схоже, Нікс уже встигла на неї вплинути. Надто швидко Сфера навчилась користуватись людськими зворотами...»

Тим часом командир Мітчел підвівся, жестом закликаючи до спокою:

— Ми почули твою пропозицію, Сферо. Але перш ніж дати відповідь, нам потрібно обговорити це на рівні вищого командування. Поки що пропоную всім перевести дух. Завтра зранку отримаєш рішення. А поки можеш зв’язуватись із Рієль щодо медичних питань. Залишишся тут, у науковому відсіку, а спілкування вестимеш через Нікс. Спробуй нас зрозуміти: не щодня до нас приходить інопланетний ШІ, який раптом просить «погуляти» по кораблю під ручку з аніме-голограмою.

По залі прокотилася хвиля стриманого сміху, що розрядила напруження. Сфера спокійно нахилила голову:

— Я згодна.

Запала коротка тиша. Усі розуміли: завтра на них чекає новий раунд складних рішень. Але наразі Сфера, Нікс, Рієль і весь екіпаж «Мавки» лише зробили перший крок до взаємної довіри.

У медичному відсіку панувала спокійна тиша. Пацієнт був лише один, і Рієль вважала це рідкісною удачею: не те щоб вона втомлювалась від лікарської роботи — просто порожній лазарет означав, що екіпаж загалом здоровий.

Коллінз уже лежав поза ізоляційною капсулою, у одному з відгороджених боксів. Його стан помітно покращився, хоча тяжкі внутрішні ушкодження досі загрожували суттєво обмежити його подальше життя. За результатами аналізів, доктору доведеться приймати спеціальні препарати для боротьби з наслідками опромінення.

Рієль підійшла ближче й швидко зиркнула на показники на моніторі. «У будь-якому разі він житиме, — подумала вона, — хоча й не з найкращим здоров’ям», — і пробіглася очима по діагностичному екрану.

Тут до неї безшумно підкотилася знайома машинка-проєктор, і знайомий аватар Нікс змінився образом Сфери. Рієль мимоволі затримала погляд на її бездонних очах, які, здавалося, холодно й уважно вивчали доктора.

— Ви дуже добре про нього подбали. Лікування проведено грамотно, — сказала Сфера рівним голосом, після кількох секунд огляду.

— Ми використали всі наші протоколи, — відповіла Рієль. — Коли прибудемо на наземну станцію, курс можна буде посилити, але я не очікую великих зрушень.

Вона повернулася до аніме-аватара, що знову мерехтів на проєкторах:

— Нікс, передай Сфері всі дані про методи лікування радіаційного ураження, що в нас є.

— Слухаюсь, капітане, — коротко відгукнулась Нікс і зникла на мить — імовірно, завантажувала файли.

— Я можу допомогти, якщо вивчу ваші медичні напрацювання й обладнання, — заговорила Сфера майже миттєво, знову вражаючи Рієль швидкістю обробки.

— Я вже передаю Нікс розширені формули та методику, сумісну з вашими технологіями, — продовжила Сфера тим самим беземоційним тоном. — Якщо на борту є стандартні синтезатори та лабораторія, можна негайно розпочати виготовлення модифікованих препаратів. За моїми підрахунками, це підвищить шанси на одужання Коллінза приблизно на тридцять відсотків порівняно з вашими теперішніми прогнозами.

Почувши це, Рієль опустила погляд на планшет, де почали з’являтися сторінки з хімічними формулами, згадками про білкові ланцюги та методи прискореної регенерації клітин.

«Неймовірно, — подумала вона, вловлюючи лише окремі пункти в щільному потоці термінів. — Я ж не хімік і не фармаколог, але навіть мені зрозуміло, що це якийсь медичний прорив…» Вона глибоко вдихнула, гортаючи дані. Ще кілька хвилин тому здавалося, що Коллінз приречений назавжди залишитися інвалідом, а тепер у нього з’явився шанс.

Рієль перевела погляд на Сферу, і в грудях у неї заворушився дивний трепет — суміш вдячності та туманного занепокоєння: