Читати книгу - "Книга, що розмовляє : пригоди Тимка у світі Мрій, Марія Дивосвіт"

Світло зі старої книги повільно згасало, і Тимко знову опинився у своїй кімнаті. Він сів на ліжко і довго дивився у вікно, де дощ тихо стукав у шибку. У ньому ще відлунювали голоси казкових героїв, пригоди та випробування, що він пройшов.

Тимко згадав усі моменти: як знаходив викрадені емоції у Країні Кольорових Слів, як повертав рух часу в Зачарованому Лісі, як допомагав людям у Місті без імен згадати свої імена і, найголовніше, як навчився долати власні страхи.

Він усвідомив: справжній герой — це не той, хто ніколи не боїться, а той, хто, попри страх, продовжує рухатися вперед. Хто не ховається, а шукає сміливість у собі, навіть коли здається, що все навколо зникає.

Тіньописець, темний ворог казок і забуття, зник, бо більше не було тих, хто дозволяв страхам керувати їхніми мріями і уявою. Бо казки — це не просто історії. Це дзеркало наших почуттів і надій, шлях до сили і віри.

Тимко закрив книгу і ніжно посміхнувся.

— Кожен із нас — герой власної казки, — прошепотів він. — І щоб ця казка тривала, треба не боятися бути собою, слухати своє серце і пам'ятати: справжня сила — у любові, сміливості та доброті.

Він подивився на дощ за вікном і відчув, як у грудях розцвітає нова надія.

— Я готовий — не лише до виступу в школі, а й до всіх пригод, які чекають попереду.

Бо тепер він знав: страх — це лише тінь, яку можна розігнати світлом власної казки.

Із посмішкою Тимко вимкнув світло і заснув, мріючи про нові історії, які він сам колись напише.

Щоб стати справжнім героєм — не потрібно бути безстрашним. Потрібно вміти визнавати свої страхи, приймати себе і йти вперед, незважаючи ні на що. Адже кожна казка живе в серці того, хто вірить у свої сили і не боїться мріяти.

Кінець