Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Мистецтво кохання 📚 - Українською

Читати книгу - "Мистецтво кохання"

239
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мистецтво кохання" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 35
Перейти на сторінку:
бог, чуючи просьбу палку, 443 Про обіцянки тоді не забудь: обіцянка — не шкодить, 444     Нею ж усякого ти можеш зробить багачем. 445 Той, хто повірив хоч раз, не покине надії, богині: 446     Хоч і брехлива, та все ж годі без неї прожить. 447 От подарунок даси, а тебе — ще й покинути можуть, 448     Бо ж домоглася свого, втрата вже їй не страшна. 449 А не даси — їй надія шептатиме: "Ще ж подарує…" 450     Так рільника з дня на день дурить безплідна рілля. 451 Так і завзятий у кості гравець, аби лиш не програти, 452     Все програє, а рука тягнеться знову до гри. 453 Перша турбота твоя — поєднатися без подарунку: 454     Щоб не даватись дарма — буде твоєю всякчас. 455 От і пошли їй листа, що в мереживі слів найніжніших, — 456     Перший він слід прокладе, настрій розвідає там. 457 Таж підманув колись лист — на яблуці напис — Кідіппу: 458     Лиш прочитала його — тут же піймалась у сіть. 459 Нум до науки, о римське юнацтво! Й не тільки для того, 460     Щоб за підсудних тремких гарно стояти в суді: 461 Як простолюддя, хмурного суддю і сенат щонайвищий — 462     Схилиш ти й дівчину так словом ученим своїм. 463 Не похваляйся, проте. Не спіши з красномовством до часу, 464     В мову свою навмання пишних речей не вплітай. 465 Хто б то, крім дурня хіба, до дівчини вчено звертався? 466     Скільки разів через лист діло все йшло нанівець! 467 Так, як говориш, пиши, щоб довіра була, та ласкаво — 468     Начеб ти бесіду вів, начеб у вічі дививсь. 469 Раптом не прийме листа, відішле його, не прочитавши, — 470     Ще прочитає колись, кроку назад не роби. 471 З часом же бик до ярма, до повільного плуга звикає, 472     З часом кориться вузді ще не об'їжджений кінь. 473 Перстень, залізне кільце од постійного тоншає вжитку, 474     Сам же окрайцем стає, краючи землю, леміш. 475 Камінь, хоч він і твердий, вода, хоч яка вона плинна, — 476     Брилу камінну, проте, сточує плинна вода. 477 Ти й Пенелопу саму — постарайся лишень — переможеш, 478     Трою, за рік чи за два, — візьмеш ти, візьмеш-таки! 479 А прочитавши, одвіту не дасть — до одвіту не силуй: 480     Тільки б читала твої сповнені ласки слова. 481 Що прочитає, на те як не нині, то завтра відпише: 482     З часом, по крокові крок, стане близькою тобі. 483 Спершу — чого не бува? — ти гіркого листа прочитаєш: 484     Марні зусилля, мовляв; більше, прошу, не турбуй. 485 Просить, а думає так: "Налягатиме ще — поступлюся". 486     Тож осягнеш ти свого, лиш наполегливий будь. 487 Може, на лектиці кралю твою, що лягла собі навзнак, 488     Слуги нестимуть; її — мов ненароком зустрінь, 489 Слово до неї промов, та не прямо кажи — манівцями: 490     Так ти в оману введеш вухо злобливе чиєсь. 491 Може, сама на прогулянку вийде під портик розлогий — 492     З нею дозвілля й своє не забувай розділить. 493 То трохи спереду йди, то, відставши, — дещо позаду; 494     Часом приспішуй ходу, часом поволі ступай. 495 Можеш на відстані пари колон, для поваги, триматись, 496     Можеш пліч-о-пліч іти — жодного сорому тут. 497 Сяде в театрі, всім очі милуючи, — сядь побіч неї: 498     Буде на чому й тобі гарно попасти свій зір. 499 Тільки частіш поглядай, досхочу подивляй її вроду, 500     Мову веди звіддаля — знаками, порухом брів. 501 Щедро тому, хто зображує дівчину, бий у долоні, 502     Хто за коханця — тому ще запальніше плещи. 503 Стане — за нею вставай; сидить — не схоплюйся з місця, 504     Бо відтепер не тобі час твій належить, а їй. 505 Не кучеряв лиш волосся свого розігрітим залізом, 506     Каменем звітрених скель заросту ніг не стирай. 507 Хай цим займаються ті, хто звеличує матір Кібелу 508     На верескливо гучнім, як у фрігійців, ладу. 509 Врода недбала — окраса мужів. Чи не викрав із Кріту 510     Міноса доньку Тесей, хоч кучерявий не був? 511 Чепуруном Гіпполіт не ходив, а сподобався Федрі, 512     В лісі б Адонісу жить — рани ж богині завдав. 513 Зваблює хай чистота й засмаглість на Марсовім полі, 514     Тога нехай на тобі гарно, рівненько лежить. 515 Зуби — щоб чисті були, язика щоб ніде не кололи, 516     Хай не гуляє нога в надто широкім взутті.
1 ... 6 7 8 ... 35
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мистецтво кохання», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мистецтво кохання"