Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » 25 професій Маші Філіпенко 📚 - Українською

Читати книгу - "25 професій Маші Філіпенко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "25 професій Маші Філіпенко" автора Едуард Миколайович Успенський. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 85
Перейти на сторінку:
СТАРШОМУ БРИГАДИРУ ТОВ. ШКАТУЛКІНУ.

Відставити брандспойт. За умовами договору з інститутом у роботу поліпшувачів втручатися не можна. Що вони роблять сьогодні? Як у них з планом на другий день роботи?


Директор радгоспу Демидов».


6. «СЛУЖБОВА ЗАПИСКА ДИРЕКТОРУ.

Співають. Баяніста посадовили на ящик, змушують грати. Маю запитання: у нас радгосп чи свято пісні? І репертуар якийсь сумнівний, не сільський — «Чунгу-чангу» розучують. Сил моїх більше немає. План у них виконаний на 50 відсотків.


Старший бригадир Шкатулкін».


7. «ЧЕРНЕТКА ЛИСТА В ІНСТИТУТ ПОЛІПШЕННЯ КЕРІВНИКОВІ ПРОФЕСОРУ БАРИНОВУ.

Товаришу Баринов, заберіть, будь ласка, ваш хор імені П'ятницького. Горимо з планом! Пришліть краще звичайних студентів для збирання кабачків ім. Мічуріна. Та побільше!


Директор Демидов».


Не надіслано.


8. «СЛУЖБОВА ЗАПИСКА ДИРЕКТОРУ ДЕМИДОВУ.

Тов. директор! Якесь чортовиння. Увесь день танцювали, а план виконали на 60 відсотків. Це дещо гірше, ніж наші сільські, але трохи краще, ніж студенти. З чунга-чанговським привітом. Усе-таки я дуже хотів би, щоб увесь цей ансамбль пісні і танцю замінили на звичайних студентів. Од них бодай знаєш, чого сподіватись.


Старший бригадир Шкатулкін».


У полі була осінь, жовта й тепла. Якась уся святкова, рідна. Кортіло взяти книгу пропозицій і написати:

«Дорога природа! Спасибі за гарну погоду і за сонце. Просимо нагородити усіх працівників чим-небудь».

Машина бригада сиділа під час перерви на ящиках для кабачків, і Маша з нею проводила бесіду. Всі жінки з рільничої бригади уважно слухали Машу.

— Ми чому відстаємо? — говорила Маша. — Тому що у нас колективу немає. Кожен для себе працює і собі заробляє. Ми будемо колектив утворювати. Згодні?

Жінки не заперечували особливо, але й не погоджувались.

— Найкраще колектив утворювати у грі. Ми завтра у ручний м'яч гратимемо. Ви, Євдокіє Павлівно, стоятимете на воротах. Згода? — запропонувала вона найстаршій працівниці. — А ви, Антоніно Семенівно, гратимете в нападі.

Старша Євдокія Частова, несмілива така жінка в хустці, відрізала:

— Не можу я стояти на воротах, коли в мене корова не доєна. Та й стара я на воротах стояти. Я з них упаду. Я краще дочку свою пришлю, Гальку. Хай матір на тяжкій роботі замінить.

Антоніна Семенівна Павловська, дебела така працівниця, її підтримала:

— Я у тілогрійці і чоботах в нападі грати не можу. Тяжко це. Я краще Ваську, сина свого, відряджу. Він і грати м'ячем любить, і в полі давненько не працював. Завтра неділя, до школи йому йти не треба.

Старший бригадир Шкатулкін зраділо пригадав:

— У мене також син є. Шуряйко. Він на баяні грати вміє незгірш баяніста нашого, у піонерському таборі вивчився. Він вам оцю «Чунгу»! А ми з баяністами сходимо пива поп'ємо на станції. Ми три роки у відпустці не були.

Потім він додав:

— Одне лише негаразд. Мій Шуряйко на місці сидіти не вміє. Весь час бігає. Хоч до табуретки його прибивай.

— От і добре, — мовила Маша. — Хай табуретку захопить, молоток і цвяхи.

І решта працівниць з бригади просила себе дітьми замінити. Тобто до ранку весь склад бригади у Маші оновився.

Прийшли акуратні дівчатка Галя Настова і Ліда Розторгуєва — дочки учасниць бригади. А бабуся Тетяна Семенівна ні дочок, ні внучок не мала. Вона прислала сусідку — тимурівку Туманову Світлану.

Шкатулкін Шуряйко насправді приніс табуретку, молоток і цвяхи — усе, як звеліло міське начальство. Либонь, Машин авторитет, як керівниці виробництва, все ще був досить високий.

Маша не стала з ними грати у веселі ігри, як з дорослими. Кожному, визначила ділянку і сказала:

— Працюйте, товариші діти! Збирайте мічурінки. А ти, Шуряйко, сідай на табурет і грай «Чунга-чангу».

— Він кульгає, — вказав Шуряйко на табурет. Певно, вдома йому виділили не найкращі меблі. — Можна, я до клубу злітаю, стільця принесу?

— Не треба літати, — суворим бригадирським басом мовила Маша. — Он ящик стоїть для кабачків. Сідай і грай.

Шуряйко сів і заграв. Тут його вкусив ґедзь. Шуряйко схопив дошку від ящика і помчав за ґедзем.

Маша наздогнала його і всадовила. Всі почали працювати. Складати кабачки в ящики. Так вони й повзали вздовж грядок кожен зі своїм ящиком. А Світланка Туманова, як найменшенька, пленталась з відром.

— Мені мама казала, що тут м'яч ганяють! — буркотіла Галка Частова.

— Краще б я лишилась удома дрова пиляти! — засмутилась Ліда Розторгуєва.

А Світланка Туманова зітхала, як пароплав на млині:

— Ех ви, — соромила їх Маша. — А ще сільська місцевість! Я отой спорт для дорослих запроваджувала. Вони у вас якісь дохлі. А ми можемо й без ігор працювати. Ми — молодь!

Тут бригадирів Шуряйко кинув баян і кудись чкурнув.

— Ти куди?

Шуряйко закляк:

— Ононо Павловське теля працює.

— Як воно працює?

— Об'яву їсть біля клубу.

— То й що?

— Його пора провчити. Бач, моду взяло!

— Без тебе провчать. Сідай і грай.

Шуряйко сів і зачунгачангив. Але якось вельми тужливо. Начебто ця сама

1 ... 6 7 8 ... 85
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «25 професій Маші Філіпенко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "25 професій Маші Філіпенко"