Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Няня для олігарха, Роза Фаєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Няня для олігарха, Роза Фаєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Няня для олігарха" автора Роза Фаєр. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 75
Перейти на сторінку:
Глава 4.

Сергій

Знову підняв на ноги всю систему охорони. Що ж це за спеціалісти такі,що не можуть вслідкувати за маленькою дівчинкою. Кинув оком на доньку,яка мирно спала на задньому сидінні. Маленький янгол,такий схожий на Марію. Сумні спогади відкинув геть,годі гаяти марно час. Не хочу бути одним з тих батьків,що не бачить,як росте їхня дитина. Чи не знати,яке морозиво любить і чим взагалі обожнює займатися. Тому,вже завтра залишуся вдома і влаштую малій вихідний. Повільно веду автомобіль,бо все ж малеча поруч. Один оком друкую секретарці, щоб все на завтра відмінила і полегшено видихаю. Все ж наважився і не дарма. Цей вузол вже давно потрібно було розірвати. 

Спокійно доїжджаю додому, тихо відчиняю дверцята і ще тихіше закриваю. Дістаю обережно дочку з авто і несу до будинку. Далі іду до її кімнати і вкладаю в ліжко. Сповіщаю няню, що ми вже вдома і, щоб вона слідкувала за малечою.Потім прямую на кухню. Наливаю собі там трохи коньяку, напій надає тілу спокою. Прокручую склянку в руках і ловлю себе на думці, що з голови не виходить та мегера. От чим вона могла так сподобатися Софії.

Добре, день був важким, напевно піду спати. Ставлю коньяк назад в шкаф і повільно прямую до спальні. Ще внизу чую плач доньки і швидко прямую до неї. Вже майже біля її кімнати чую, що вона стихає. Натомість чути невдоволення і обурення няні. Очі округлюються від таких слів і зухвалості. Тому,не чекаючи більше я заходжу до кімнати:

-Що тут відбувається,-сканую поглядом цю м'яко кажучи жінку. Бачу, що моя поява її налякала та так,що та слова не може нормально вимовити.

-Давайте я скажу за вас. Ви мов куля збираєте свої речі і щоб духу вашого тут більше не було,-ціджу крізь зуби. Поглядом обпиваю всі спроби виправдатися і спішу до доньки, щоб втішити. Проте,якби не її присутність,то розмова з цією кхм,була б зовсім інша.

Знову вкладаю малу спати і прямую до себе. День був насичений і тяжкий. А завтра доведеться ще й нову няню шукати..

Надія 

Цілий день я ганяла наче сраний віник. То туди,то сюди. Один словом, під кінець дня я майже валилася з ніг. А всьому виною той напищений індик,по імені Сергій. Його слова про те, що мене ніхто не захоче, вкотре змусили мене задуматися над чоловіком і дитиною. Знаю, що дуже зациклилася на цьому,але нічого зробити з цим не можу.Тому,я як і всі нормальні жінки,виглядала сьогодні просто неперевершено. Правду кажуть, що якщо у жінки щось не так,то вона виглядає на всі сто. Не кілограм,не подумайте. От і я сьогодні,довела цю і так вже доведену теорему.

І так. Я одягла доволі зручне плаття фунляр. Воно було ні не коротким,ні не довгим. Цицьки, також,не випадали. Проте,воно було насиченого благородного бежевого кольору. На ноги я одягла такого ж кольору туфлі на зручному,але високому каблуку. Макіяж був доволі стриманий,все ж був ранок,але я розпустила волосся і підкрутилася. Добре, що погода не підкачала і я одягла зверху тренч. Тобто,ви зрозуміли,виглядала я гарно,але зовсім не практично.

Єдине, що я досягла своїм виглядом це постійні погляди Тараса в мою сторону. Здається, що в деяких моментах я вже була перед ним голою. І це мені дуже було приємно. Якби тільки не одне але. Все ж йому більше варто дивитися на дорогу,бо ми одне й те робили,що каталися туди сюди. І потрапити в аварію якось,ну зовсім,не хотілося. 

Проте,все ж я досягла того чого хотіла. На завершення робочого дня, Тарас запропонував мене підвести додому. Він мені подобався,а може я була занадто втомлена, оскільки з радістю прийняла його пропозицію. Я швидко забігла на робоче місце і доробила деякі справи. А потім з чистою душею пішла на вулицю. Там мене вже чекав Тарас з кавою,що було дуже турботливо з його боку. Мене здивувало те, що він був на іншому авто. Доволі непоганому, набагато кращому,ніж наше робоче корито. З одного боку я прикинула,що вік не має і великого князя. Він видно на це не заважає і є цілеспрямованим і впевненим. Можливо, він моя доля, все-таки невже я не заслуговую на щастя.

-Дякую,-беру в руки так люб'язно протягнутий гарячий напій.

-Не має за що. Сподіваюся, що це тебе підбадьорить,бо день видався дуже насиченим,-говорить він і ми одночасно робимо перший ковток.

-Мммм, дуже гарячий,-я ледве не обпікаю язик.

-Ой, вибач, варто було попередити,-схвильовано говорить він.

-Нічого не вибачайся, мені потрібно було бути обережнішою,- мене розчулює така турбота.

-Ну, якщо кава ще гаряча, може поїдемо в інше місце,-запитую він і я скоса дивлюся на нього. 

Він починає сміятися і крізь сміх говорить:

-Я мав на увазі озеро,там зараз гарно.

Від цих слів вже смішно мені,а ще трохи соромно. Якщо чесно я б можливо і не відмовилася з ним від сексу. Тому що,тіло в нього те, що потрібно,а я скоро вже буду вити від самотності. Взагалі дивуюся,як тримаюся скільки часу і не кидаюся на людей. Але зараз не про це. Озеро в нашому місті було недалеко від лікарні. Там, дійсно, було красиво. Все ж весна і все цвіте і буяє. Ми йшли вздовж набережної і потягували вже охолоджену каву. Тарас постійно жартував і я щиро сміялася над його словами. Все було до неймовірності чудово.

Далі він підвіз мене додому і ще деякий час ми просто говорили в машині. Як то кажуть,про все і ні про що. Було так просто і легко. Я знову відчула себе бажаною і живою. В нас виявилося багато спільного. Особливо,в плані відпочинку. Я все далі і далі занурювалася в цього чоловіка і захоплювалася його впевненістю. Я забула про час і його вік. І коли він відчинив мені двері і подав руку,я подумала, що потрапила до казки.

Усвідомлення того, що він хоче мене поцілувати прийшло дуже швидко. Від цього я жахливо почала хвилюватися,все ж довго була без практики. А він молодий і впевнена теперішні дівчата краще за мене розуміються в поцілунку,ніж я. Проте,коли він нахилився до мене,я не пручалася. Подумала собі,що будь що буде. Все ж він зараз зі мною,а не з кимось. Отже,я його цікавлю і це мені знесло дах. Його губи були м'які,а язик творив щось неймовірне. Один словом я занадто захопилася. Назвіть мене вітряною, але якщо б він запропонував продовжити,то я б погодилася.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Няня для олігарха, Роза Фаєр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Няня для олігарха, Роза Фаєр"