Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Вибране, Гарегін Нжде 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибране, Гарегін Нжде"

359
0
24.12.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибране" автора Гарегін Нжде. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 16
Перейти на сторінку:
об’єднуюча сила в соціальному житті. Ця правда формує духовий образ людини та підтверджує будь-яке справжнє лідерство і владу.

Серед вірмен, дуже давно, цю правду пережили маміконйанові покоління. Загадка їхнього героїзму – померти за батьківщину і націю “з радісним серцем” і совістю – полягала саме в цьому. Зараз, натомість, відчувається нестача цієї правди в частини нашої інтелігенції. Буде неправильно, якщо я скажу: “Майбутнє Вірменії можна буде вважати безпечним, якщо ми матимемо ті можливості, які має будь-яка європейська держава, тобто технології, риторику, матеріальне багатство, реальні науки, порядок, лінію Мажіно14”. Проте буде моральною правдою, коли скажу: “Для того, щоб зберегти і захистити батьківщину, найперше необхідно, щоб згідно заповіту люди гинули за неї, як Маміконйани”.

Через нестачу цієї правди частина нашої інтелігенції досі розколота і платить щедру дань жалюгідним людським слабкостям. Найбільш осоружною з цих слабкостей є схильність викривляти.

Американські вірмени жили, а тепер і діють згідно моральної правди. Вони збагнули, що працювати з рідним підростаючим поколінням це працювати з рідною нацією та її майбутнім. Усвідомлюючи необхідність самозбереження, вони прийняли національну релігію з неабияким ентузіазмом і передали своїм дітям наші заповіти. Проте, в перший рік нашого руху одна введена в оману особа сказала: “За нинішнього становища вірменського народу назва національної релігії не наукова”. Хто пояснить, як розуміти цю нісенітницю? Що значить “за нинішнього становища не наукова”? Це не стиль вираження? Чи наука це відносна ідея, пов’язана з будь-якою ситуацією? Автор цього безглуздя звісно ж знає, що “два додати два буде чорити” не лише в країні, де він живе, але й у Китаї та будь-де. Він це знає, та намір ошукати – мораль фальсифікації – підштовхнув його до безглуздя. Хтось інший кинув камінь у націю та національну релігію вчинивши плагіат – привласнив статтю, яку написав європеєць чверть століття тому. До такого призводить відсутність відчуття правди. Це ненормально, що ошуканці взяли тільки одне слово чи одне речення з ваших писань і зловмисно зробили свій надуманий висновок аби ввести в оману читачів. Так діє вірменський розум, який не має зв’язку з національним духом у нашому житті. Психологія фальсифікації – наслідок софізму і зла. Метою фальсифікатора є не просто заперечення, а ускладення роботи проповідника. Взагалі, фальсифікація це наслідок психологічної деструкції та нездатности творити. Це ясно випливає з того факту, що фальсифікатор тільки клює, очорнює, зневажає, але не пропонує нічого нового. Він не може сказати: “Це має бути так”. Про те, що йому зрозуміле чи незрозуміле він лише повторює як папуга: “Це не має бути так”. Він не сліпий, він бачить, що держава, церква, педагогіка, охорона здоров’я нації, спорт – усе це сьогодні має нову мету – розвивати нову людину, яка завжди з’являється в поворотні моменти історії. В свої часи були новими: людина епохи відродження, людина епохи просвітництва, людина Французької революції. Після війни15 теж є запит на нову людину. Він знає це, він знає правду, та не має мужности визнати це й діяти відповідно. “Стара людина, що відходить у минуле, була роздвоєна – ідеаліст у теорії та матеріаліст у реальному житті, говорила про демоктарію та альтруїзм, але сама була егоїстом, вважала релігію об’єктом індивідуального усвідомлення, але сама не відчувала святого, була фальсифікатором патріотизму, а в час небезпеки – дезертиром, розповідала про свободи та вольності, а сама, прийшовши до влади, ставала розбещеним тираном, проголошувала соціалізм, але задля власної вигоди розтоптувала своїх же друзів. Стара людина була така роз’єднана й національно безлика. Сьогодні вона зникає, поступаючись місцем новій – з національним обличчям, не роздвоєній, щирій і не розбещеній, морально здоровій і досконалій людині”. Як я казав, сучасність працює на цю нову людину.

Чи можна описати сучасний психологічний стан нашого народу без моральної відрази? Передова стаття в “Нор Ор” виражає засмучення вірменською реальністю: “Сьогодні ми розбиті на тисячу осколків, ми виснажені фізично та матеріально. Ми безпорадні, стоїмо перед зникненням і небезпекою відчуження”. Це краще було б сфотографувати: таке наше становище – ми всього за крок від могили. “Сьогодні нам не вистачає духу жертовности”. Ця теза з цієї ж самої газети правильна. Здоровий європейський ідеалізм у вірменині перетворився в огидний еготизм. Попри це, газета клює тих, хто проповідує таронаканутюн, тобто маміконйанову спеціальну жертву в ім’я нації та батьківщини. Ці слова також належать перу редактора “Нор Ор”: “Особливо для молодого вірменина ідеал національної відданости повинен бути священним усвідомленням, фанатичною вірою”. Як національна відданість “Нор Ор” узгоджується з її неприязню до таронаканутюну?

Таронаканутюн – це беззаперечність духу нашої нації та її позитивних рис. Хіба ні? Безсумнівно, таронаканутюн формує повноцінного вірменина відповідно до вимог часу, а отже психологічну й цілеспрямовану цільність вірменства. Можливо, це треба назвати Дашнакцутюном. Так, Дашнакцутюном. Ми так думаємо й тому вважаємо, що паралельно з політичною роботою Дашнакцутюну необхідно довести до кінця роботу з духового оновлення нашого народу, інакше ми не знайдемо творчий шлях виходу з нинішньої як ніколи складної ситуації. Це не завдання Дашнакцутюну залишатись партією та зберігати свою організацію. Її завдання – виховати націю, а щоб породити націю потріно створити національний дух. Це можна зробити виключно в разі, якщо палатиме маміконйановий дух, і тільки.

Народ, який після небаченої катастрофи не надто шокований і не переглянув, насамперед, свою мораль, то біологічно аморальний народ.

Після краху Паризької Комуни всесвітньовідомий Кропоткін змушений був вести усамітнене життя, щоб напрацювати нову мораль для майбутньої революційної боротьби.

Данський народ після великої національної катастрофи, якої він зазнав у 70х рр. 19 століття, мусів породити активний рух за оновлення і назвати його іменем Ґрундтвіґа16 – одного з його превеликих синів – ґрундтвіґізмом, який, найперше, успішно примирив інтелігенцію з простим людом, тобто високий принцип гуманізму і національний дух, духове та національне в людині, інакше величезна прірва між ними залишалася б століттями. Завдяки цьому рухові данська інтелігенція проникла в свою духову і національну сутність, зосередившись на ролі історії в освіті, сформувала новий світогляд і оновила, духово змінала свій народ, який став об’єктом заздрости великий і малих націй світу.

Творча ідеологія Ґрундтвіґа була прийнята в усіх європейських країнах. Ґрундтвіґізм пробудив усі північні народи. Фінляндія, колись неторкана земля, завдяки ньому стала “країною білих лілій”. Професор Ріне та інші пропагують зараз його в Німеччині. Російський автор каже: “Скидається на те, що вороги Росії збираються пробудити нас духово”.

Чи не повинен я сказати – ганьба і горе нашому народу, що навіть

1 ... 6 7 8 ... 16
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибране, Гарегін Нжде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибране, Гарегін Нжде"