Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Екст, Геннадій Обушній 📚 - Українською

Читати книгу - "Екст, Геннадій Обушній"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Екст" автора Геннадій Обушній. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 76
Перейти на сторінку:
Тиняюся з Семмі околицями іноді пішки, іноді верхи. Якщо хтось є, то все те ж саме, але значно веселіше.

Обов’язково злітати до мами й побути у неї хоча б днів зо три. Тут я отримую всю інформацію про нашу досить численну рідню, що розповзлась по п’яти світах. Про останні політичні новини Федерації. Про загадкову роботу молодшого брата, бортінженера гравіпривідних вантажних кораблів. Я підозрюю, що їхня компанія ремонтує борти і возить напівлегальні вантажі для спейсерів у Сонячній системі.

Потім прилітають онуки — діти дочки Анни. Вікова різниця між ними п’ять років, але це не відчувається. Пітер, очевидно, буде хорошим технарем, вміє зосередитися і розуміє суть та взаємозв’язки процесів.

А Мері, найімовірніше, буде лінгвістом. Вже зараз, у п’ять років, розмовляє шістьма основними мовами Федерації. Пробудуть вони недовго, днів п’ять.

Чому онуки мене відвідують? Хто я для них? І чи до мене вони прилітають? Є питання, на які не варто шукати відповіді. У будь-якому разі дід Джон — найзагадковіша особистість у їхньому оточенні. До того ж із ним живе Семмі — найдивовижніша істота в Галактиці. Треба все ж визнати, що з Семмі вони проводять часу більше, ніж зі мною. Син Віктор у мене буває рідше, у нас рівні, проте непрості відносини. Але досить про особисте.

Три тижні на Атті пролітають швидко. Місяць відпустки, що залишився, зазвичай присвячується турам по різних планетах-світах Федерації. Екст повинен уявляти собі людську расу та її соціуми в усіх існуючих варіантах. Це не статутний обов’язок, однак навіть молоді пілоти рідко ухиляються від таких екскурсій.

Час спливає швидко, і за тиждень до чергового рейду ми знову на базі. Медогляди, технічні тести Грейс, завантаження маяків, бункерування. І все знову повторюється.

Розділ 1. Катастрофа

Крейсер «Спіраль»

Дуже давно за людськими мірками, близько 15000 років тому, в пустельній зоні на краю галактичного диска, де ніколи нічого не трапляється, відбулася неординарна подія. Поблизу безіменної зоряної системи з нізвідки тихо виник темний, ледь помітний на тлі нечисленних зірок, об’єкт.

Кілька днів нічого не відбувалося, потім від об’єкта відділились і зникли чотири крихітні «піщинки». Десь за місяць «піщинки» повернулися, і відразу ж об’єкт велично засяяв різнокольоровими різнокаліберними вогнями. Світло вирвало з темряви величезний корабель, одночасно витончений і показний, гармонійний і парадоксальний конгломерат пласких і вигнутих поверхонь, усіяний безліччю великих і малих надбудов. Це і був крейсер «Спіраль» — перший пілотований корабель раси, що називає себе ханни, який прийшов у сусідню галактику. І прийшов він з галактики М31, інакше Туманність Андромеди, в галактику Чумацький Шлях, звану ханнами Краса Небес. На борту 200 катерів-розвідників, які будуть вивантажені в різних точках для рівномірного охоплення північної півкулі галактики-сусідки.

Весь попередній «темний» місяць екіпаж слухав і спостерігав чужу галактику в усіх відомих полях і діапазонах. На жаль, не виявили нічого нового в порівнянні з даними автоматичних зондів, які працюють тут не одну сотню років, а отже, проявів високорозвиненої розумної діяльності немає. Крім надзвичайно слабких, подібних до перешкод, сигналів у підшумових радіодіапазонах. Безсистемних і таких, що не утворюють цивілізаційного фону. Нічого цікавого не привезли і чотири розвідкатери з чотирьох найближчих зоряних систем. Однак екіпаж не був розчарований, можливо, просто не там і не так дивимось. До того ж шляхи розуму мінливі, так що будемо вивчати Красу Небес методично і педантично.

На борту «Спіралі» запанував піднесено нетерплячий настрій. Нарешті починається реальна робота. Позаду підготовка, жорсткий багаторічний відбір екіпажу з конкурсом 5000 на місце, виснажливі тренування, тести й іспити. Тримісячний міжгалактичний перехід і місяць тиші теж в минулому. Нарешті!

Корабель наповнений звуками й голосами, але ближче до вечора вся ця какофонія зміщується і концентрується в одному місці. Палуба відпочинку, вона ж розважальний центр, вона ж цілодобовий головний камбуз, вона ж клуб «Лимон», ніколи не пустувала. І не нудьгувала. Кожна служба, кожна група використовували всі можливості, щоб здивувати й порадувати екіпаж. Тим самим зайвий раз підкреслити і свою значущість, між іншим.

Інтермедії п’ятого крила розвідників (дванадцять катерів) були неперевершені. Вечорами присутні в «Лимоні» часто відчували легеньку вібрацію палуби, і відразу ж розверталися до технічного входу. Величезна брама роз’їжджалася, і в зал уривався величезний звір, на якому сиділи й лежали десятка півтора пілотів. Різке гальмування, але якимось чином ніхто не злітає з його спини. Іноді це диво на ім’я Семмі заходить повільно і порядно, а пілоти, що сидять на ньому, в супроводі чанга, схожого на волинку, проникливо виконують «Шлях п’ятого крила звивистий». Або щось ще (не завжди пристойне, до речі). Керує спектаклем Лео — командир крила з незмінним стародавнім механічним хронометром на шиї, іронічний і шебутний, з темною, кучерявою гривою. Однак у справах служби й музики досить жорсткий і впертий.

Прибулі таким чином розвідники розсідаються до вечері, а Семмі потрапляє в полон до решти. Він випромінює таку ауру доброзичливості й теплоти, що не було, здається, в екіпажі нікого, хто б не поспілкувався з Семмі. Хоча він не говорить, а тільки тямуще слухає.

Лео ненав’язливо позирає в бік Семмі, у якийсь момент демонстративно дивиться на хронометр і припиняє надмірне, на його думку, спілкування.

Все колись закінчується, і підготовка теж. Почалося десантування. Перший катер (Лео в компанії з Семмі) залишили в цікавій шестизоряній системі. Крейсер відійшов на 500 парсеків, і завтра буде десантувати другий катер. Коли розмістять останній, то почнеться зворотний процес: збиратимуть, починаючи з першого.

Сингулярність застала корабель під вечір. Катери перебували в ангарах, пілоти — хто де, команда в основному на палубі відпочинку. Вахтова команда крейсера несла службу. За бортом не було нікого.

В одну мить зникло освітлення. Пронісся дріб екстреного аварійного закриття дверей і шлюзів, і всі звуки щезли. Зникла і гравітація. Все трапилося за якусь мить. Багато ханнів були в санблоках. Морок, грюкіт блокування дверей, різка нудотна легкість, тиша.

Щось несильно вдарило по голові — стеля! Світло, потрібне світло! Підсвідка комунікатора! Морок відступив, тепер до виходу. Двері заблоковані. Панель контролю не світиться і ні на що не реагує. Чим відчинити двері? Виламати не вдасться, міцність відома. Підручний інструмент? Швидко назад! Легко сказати: швидко. Гравітації немає, треба пливти й чіплятися за все підряд. Що можна виламати? Нічого, що б виступало. Раковини! Удар ногою і відліт до стіни. Назад. Жодних пошкоджень. Дзеркала? Удар і знову без результату.

Тиша, абсолютна, гнітюча, могильна тиша. Значить, вентиляція не працює теж. Якийсь рух у кутку під

1 ... 6 7 8 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Екст, Геннадій Обушній», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Екст, Геннадій Обушній"