Читати книгу - "Хибні мрії, Ліана Меко"

А от чого очікувати від Ігоря, практично неможливо передбачити.

О Боже.

Коли це сталося з нею? Адже вона завжди була розсудливою. Відповідальною, розважливою, спокійною. Передбачуваною. Їй ніколи не була властива вся ця імпульсивність. Це не в її характері.

Хто ж ховається за обличчям милої, доброї, слухняної Кіри? Що за дівчина мала стільки сміливості, щоб ось таким зухвалим, підступним чином помститися кривднику за всі його злочини?

Це не Кіра, ні. Кіра на таке нездатна.

Ця дивна дівчинка просто любила себе роздвоювати, ставати двома дівчинками одночасно – дуже доречно згадалися слова з «Аліси в країні чудес».

Чи може бути таке, щоб в одній людині мирно уживалося двоє - славна, мила, добра дівчинка з синдромом рятувальника, і чокнута адреналінниця, егоїстична, хоробра і безрозсудна? Але... Сильна? Здатна кинути виклик самій темряві, і посміхатися, дивлячись їй у вічі та нетерпляче потираючи руки в очікуванні своєї смерті.

Сильна. Кіра покрутила це слово на язику. Посмакувала його. Застосувала до себе. Приміряла, наче новенький піджак у дорогому магазині. 

Їй подобається. Їй би пішло.

Вона так цього хотіла. Вона так прагнула бути сильною. Але сьогоднішній її вчинок хіба свідчить про силу? Чи, що найімовірніше, про дурість?

Як вона заплуталася. У собі, у своїх почуттях, мотивах, цілях. Взагалі у всьому, що відбувається.

У всій цій до жаху незрозумілій ситуації ясно одне – за свій сьогоднішній вчинок їй доведеться відповісти. Як – належить з'ясувати. Але ховатись і бігти, вона не стане, це точно.

До того ж, цікавість, хоч як це не дивно, пересилює страх.

І від цього ще страшніше.