Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"

— От, гад. Завоював значить і до побачення? — фиркнула Ліда. — Ні, ну свинота! — кричала дівчина. — Я його задушу, самотужки…а якщо не вийде Ореста попрошу. 

Каріна почала усміхатися крізь сльози, сама не розуміла чому. Певно нервове?

— Найперше тобі треба викинути цей мотлох з підвіконня, — взяла Ліда горщик з ромашками.

— Ні, — швидко схопилася на ноги Каріна. — Квіти ні в чому невинні, — додала обережно ставлячи горщик на місце.

— Дурненька, ти постійно дивитимешся на них і знову ревітимеш! Ти ж дійсно в нього закохалася! А я тобі ще на початку казала, що то баламут рідкісний. Тримайся від нього подалі! — злісно обурювалася Ліда.

— Казала, — погодилася Каріна, — Але ж хіба серцю можна заборонити?

Ліда обійняла подругу. Як же її обдурював цей вчинок Тімохи. Вона і сама вірила в те, що хлопець дійсно любить Каріну. От, же вправно маскувався скотиняка. Таких вбити мало! 

— Давай будемо діяти по перевіреній схемі, йдемо за морозивом.

— Я не хочу.

— Не обговорюється, вдягайся! 

###

Ох, схоже Тімоха прийняв рішення дослухатися матері. І хоч він і тріпало, проте як бачите в пусту таки не говорив. Тому далі  буде трохи боляче всім, проте буду старатися з гумором. А ви пожалійте цих двох, бо якщо ви кохали, то зрозумієте як то, коли розбивають серце.