Читати книгу - "В обіймах ночі, Рина Мир"

– А чому тоді обрали такий небезпечний вид спорту?

– Я не мав вибору.

– Вас хтось змусив?

– Ні. Ніхто мене не змушував. Я сам став на цю стежку.

– Що вас спонукало?

– Хвороба матері.

– Я вже навів справки і дізнався, що ваша матір лежить в онкологічній клініці.

– Так! – вигукую. – А я тут сиджу! Як я можу їй допомогти в такому становищі?

– Заспокойтеся, Тимуре Олександровичу. Зараз, в першу чергу, вам потрібна допомога.

– Мені вже ніхто не допоможе.

– Для цього я і знаходжуся тут. Які у вас були стосунки з Джо?

– Жодних.

– Тимуре Олександровичу, якщо ви будете впиратися і нічого не розповідатимете, я вас не витягну звідси.

– Я не впираюся. Я справді не мав з ним жодних стосунків. Я з ним не спілкувався, не дружив і навіть не розмовляв. В мене не було мотивів його вбивати!

– Можливо, гроші? Ви ж самі сказали, що він був матеріально забезпечений, а у вас хвора матір….

– Ви збираєтеся мені допомогти чи хочете засадити за грати на довший термін?

***