Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Холодна ніжність, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "Холодна ніжність, Уляна Пас"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Холодна ніжність" автора Уляна Пас. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 70 71
Перейти на сторінку:
Розділ 33

Повернувшись з відпочинку, у мене наче друге дихання відкривається. Алекс знову вливається з головою в роботу, а я нарешті зустрічаюсь з Євою і намагаюсь коротко розповісти їй усе, що зі мною сталося. 

Звісно ж, у неї шок. Мабуть, збоку все, що я пережила, здається схожим на якусь вигадку. 

Ми з Діаною багато часу проводимо разом. Вона також хоче навчатися, тому обираємо, куди краще вступити на заочну форму. Разом з тим у нас виникає ще одна цікава думка в голові.

Ми допомагаємо дитячому будинку та багато часу там проводимо. Виявляється, що Діана дуже гарно малює і разом з дітками розфарбовує практично всі стіни всередині та зовні. 

Алекс допомагає нам знайти ще інші заклади, які потребують допомоги, і ми з Діаною створюємо фонд допомоги цим дітям. Це реально те, чим я хочу займатися, і точно знаю, що Діані також це до вподоби. 

– Ти ще довго? – питаю у неї та розглядаю черговий витвір мистецтва на головній стіні дитячого будинку. Тут і колобок, і вовк з лисицею. Короче кажучи, казка наче ожила.

Діана щось там домальовує, а старші хлопці з інтернату допомагають підносити фарби. 

– Десь пів години, – відповідає. – Ти їдь. Мене Руслан забере. 

Сьогодні я звільнилася раніше, тому що у нас з Алексом романтичне побачення. Він запросив мене на вечерю в ресторан. Саме тому спочатку їду додому, щоб прийняти душ, змити з себе сліди фарби та переодягнутися. 

Після того, як весь день провела з фарбами, голова трохи болить і нудить. Не впевнена, що зможу щось з'їсти, але час з коханим залюбки проведу. 

Зупиняю автомобіль на стоянці біля ресторану. Встигаю тільки заглушити двигун, як двері відчиняються і всередину зазирає сам Алекс. Усміхаюсь радісно та отримую від нього палкий поцілунок. 

– Привіт! – залишаю салон й обіймаю за шию цього красеня. – Я скучила. 

– Я теж, – Алекс бере з капота своєї машини букет рожевих троянд і вручає мені. – Дуже сильно, синичко. 

Забираю квіти та вдихаю їх неймовірний аромат. Нахиляюсь, щоб покласти їх у салон, а коли піднімаю голову – перед очима все починає крутитися. 

– Ой, – торкаюсь чола рукою, а Алекс миттєво обіймає за талію. 

– Що таке? – питає стурбовано. 

– Голова закрутилась, – кажу. – Наче минуло. Сьогодні Діана весь день малює, а я цим дихала, тому трохи погано почуваюсь. 

– Може, краще додому поїдемо? – Алекс явно стурбований і не вірить, що мені вже краще. 

– Та я в нормі. Ходімо, – кажу якомога переконливіше. 

Коли сідаємо за стіл, мені здається, що їсти я не зможу, але тільки-но до рук потрапляє меню – щось всередині наче перемикається. 

– Можна мені рибу й ось цей стейк? Ще салат і чизкейк в кінці. Ой ні, морозиво. 

– Так, звісно! – офіціант швидко все записує і йде, а от Алекс погляду з мене не зводить. 

– Що? – питаю збентежено. 

– Риба, м’ясо, морозиво, – перераховує. – Ти точно в нормі? 

– Зголодніла просто, – знизую плечима. 

Найцікавіше розпочинається тоді, коли мені приносять замовлення. Таке відчуття складається, що я тиждень нічого не їла. Мабуть, Алекс шокований з мого апетиту. 

– Може, прогуляємось? – питаю, коли залишаємо ресторан. На вулиці гарна погода і мені не хочеться додому їхати. 

Ми йдемо вздовж будинків по тротуару, Алекс одягає мені на плечі свій піджак. Я розповідаю про справи в дитячому будинку, а Алекс – про роботу. Так уже між нами склалося, що ми любимо слухати одне одного. Напевно, це відклалося десь всередині після гіркого досвіду. 

Прогулявшись, сідаю в автомобіль до Алекса, тому що їхати своїм не хочу. В якийсь момент така сонливість накриває, що просто засинаю… на сидінні поруч з ним. 

 

Алекс

Зупиняю автомобіль біля будинку і дивлюсь на свою синичку, яка міцно спить і навіть не думає прокидатися. Обережно заправляю їй за вухо пасмо волосся і цілую в щоку. Не прокидається.

Здається, після такої ситної вечері Аліса буде спати до самого ранку. Усміхаюсь і залишаю салон. Навіть тоді, коли піднімаю її на руки, моя дівчинка не прокидається. Тільки бурмоче щось під ніс невдоволено і знову затихає. 

Обережно кладу на ліжко і вкриваю пледом. Сам знімаю сорочку та штани та вмощуюсь поруч із нею. Аліса одразу кладе голову мені на плече і теплим носиком торкається шиї. 

Я ж прислухаюсь до її тихого дихання і ніяк не можу заснути. Сьогодні мене добряче збентежив її стан. А потім ще й апетит.

Одна цікава думка виникла в голові й не зникає. А що, коли моя синичка вагітна? Бували моменти, коли ми не користувалися захистом. Отже, все можливо.

Думаючи про це, моє серце починає битися частіше. Я хочу дітей від Аліси. Хочу велику родину, щоб у домі лунав дитячий сміх. Ми обоє зранені минулим, тому своїм дітям дамо найкраще. 

Я кожного дня дякую всім вищим силам за те, що дали мені ще один шанс усе виправити. Я так багато наламав дров і думав, що нічого вже не змінити. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 70 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Холодна ніжність, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Холодна ніжність, Уляна Пас"