Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Ніжно відданий Декстер 📚 - Українською

Читати книгу - "Ніжно відданий Декстер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ніжно відданий Декстер" автора Джеффрі Ліндсей. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 69 70 71 ... 76
Перейти на сторінку:
залишається нічого, окрім як мобілізувати всі ресурси доброї волі і витончено змахнути білим прапором.

— Добре, Деб.


Свобода — матерія тендітна і швидко випаровуються, чи не так?


Глава 28


І хоча мені не хотілося цього робити, але я пообіцяв допомогти, і тому бідний, Вірний Боргу Декстер відразу ж атакував вирішення проблеми, використовуючи всі ресурси свого могутнього мозку. Але сумна істина полягала в тому, що мій мозок, здавалось би, збився з курсу, і як би старанно я не намагався намацати якісь версії, на виході не виникало ніяких результатів.


Втрата двох кінцівок зняла з Чатскі якісь психологічні кайдани. Незважаючи на невпевненість, Кайл став більш дружелюбним і відкритим, почав охоче ділитися інформацією, що було абсолютно немислимо в той час, коли він мав повний набір рук і ніг, на додачу із дорогими сонцезахисними окулярами. Щоб задовольнити своє вічне прагнення до точності і з'ясувати більше подробиць, я, скориставшись його добрим настроєм, дізнався імена всіх членів команди в Ель-Сальвадорі.


Він сидів із жовтим блокнотом, притискаючи його обрубком до колін і дряпаючи на ньому прізвища своєю правою, і єдиною, рукою.

— Про Мануеля Борхеса ти знаєш. — сказав він.

— Перша жертва. — промовив я.

— Ммг, — вимовив Чатскі, не піднімаючи погляду. Він записав ім'я та прізвище, перекресливши їх жирною лінією. — А потім був Френк Обрі, — Чатскі насупився і висунув кінчик язика, коли записував нове ім'я. — Він упустив Оскара Акосту. Тільки Богові відомо, де цей хлопець зараз знаходиться, — поставив поряд з ним знак питання. — Вендалл Інгрейхам. Живе на Норт Шор Драйв поруч з Майамі Біч, — блокнот зісковзнув із його колін, і Чатскі спробував зловити його на льоту, але промахнувся. Він мовчки дивився на блокнот, який уже лежав на підлозі, а потім нахилився і підняв його. Крапля поту, прокотившись по безволосому черепу, впала на підлогу. — Чортові ліки, — вимовив він. — Через них все навколо мене немов у тумані.

— Вендалл Інгрейхам. — нагадав я.

— Точно. Точно, — Кайл записав інші імена і без паузи почав їх читати: — Енді Лайл. Тепер торгує машинами, в Дейві, — зібравши в кулак всю волю, він з несподіваним припливом енергії успішно надряпав останнє ім'я. — З решти хлопців двоє мертвих, а третій — все ще в полі, ось і все, вся наша команда.

— Хто-небудь із них знає, що Данко в місті?


Він похитав головою, і з його чола злетіла, ледь не потрапивши в мене, крапля поту.

— Ми тримали справу під замком. Правило знає-тільки-той-має-знати.

— Хіба їм не слід було знати, що хтось хоче перетворити їх на подушки?

— Ні, не слід. — відповів він, випнувши підборіддя, ніби хотів сказати щось дуже круте; не виключено, що він хотів запропонувати спустити блокнот в унітаз. Але все ж він поглянув на мене, при чому дружелюбно.

— Але ми могли б перевірити, кого з них не вистачає? — без особливої ​​надії запитав я.


Чатскі затряс головою. З його чола злетіли ще дві краплі — направо і наліво.

— Ні. Нізащо. Ці хлопці завжди тримають вуха гостро. Як тільки хто-небудь почне ними цікавитися, вони дізнаються. А ми не можемо дозволити їм втекти. Як Оскару.

— Ну і як же в такому випадку ми знайдемо доктора Данко?

— Ось ти і повинен придумати.

— А як щодо будинку біля Сміттєвої Гори? — запитав я, уже із надією. — Того, який ти перевіряв зі своїм блокнотом?

— Деббі поставила поряд з ним регулярну патрульну машину. Зараз у будинок вже в'їхала якась сім'я. Ні, друже, ми ставимо всі свої фішки тільки на тебе. Ти обов'язково щось придумаєш.


Деб приєдналася до нас до того, як я зміг придумати щось путнє, але по правді кажучи, ставлення Чатскі до своїх колишніх товаришів по зброї мене здивувало. Хіба не було ввічливо надати своїм старим приятелям першу ж позицію, чи хоч забезпечити їх якимись перевагами? Я безсумнівно не хотів прикидатися ідеалами цивілізованих чеснот, але якби, наприклад, звихнутий хірург взявся б переслідувати Вінса Масуоку, то я хоч б спробував натякнути йому про це під час нашої буденної розмови за чашечкою кави. Передай мені, будь ласка, цукор. А, до речі, в місті з'явився якийсь маніяк-медик, який хоче відрізати тобі всі твої кінцівки. Не бажаєш вершків?


Але мабуть, це не відповідало правилам, за якими вели свої ігри хлопці з квадратним підборіддями, або так не грав їх представник, Кайл Чатскі. Загалом, я мав список імен, що було гарним місцем, аби почати, тим більше що інших варіантів у мене не було. Однак я поняття не мав, як приступити до використання цієї інформацію, а творчі здібності Кайла значно поступалися його вмінню ділитися відомостями. Від Дебори взагалі не варто було чогось очікувати. Вона була цілком зайнятою збиттям подушок, витиранням поту з чола Кайла і стеженням за тим, щоб він вчасно проковтнув свої пігулки, а я й припустити не міг, що моя сестричка здатна вести себе настільки по-материнськи. Тепер я почав розуміти, як жахливо помилявся.


Стало ясно, що тут, в готелі, ніякої справжньої роботи бути не могло. Значить, треба було повертатися до комп'ютера і подивитися, що можна з нього вивудити. Отже, висмикнувши з єдиної збереженої руки Кайла дві останні булочки, я попрямував додому до свого вірного комп'ютера. Звісно ніяких гарантій не було, що я виявлю щось корисне, але я принаймні пообіцяв собі дати шанс на таку можливість. Я міг спробувати докласти максимум зусиль, щоб вникнути в проблему, попрацюю кілька годин у надії, що хтось обгорне камінь в пергамент із таємним посланням і запустить його в моє вікно. Якщо камінь вріже мені по голові, то в ній, ймовірно, виникнуть деякі ідеї.


Моя квартира залишилася в тому ж стані, в якому вона і була, коли я її покидав, що зігрівало душу. Навіть ліжко було охайним, оскільки вдома не було Дебори. Незабаром мій комп'ютер ожив, і я приступив до пошуку. Спочатку я перевірив базу даних нерухомості і не знайшов жодних нових покупок, подібних за стилем із колишніми. Але в той же час у мене не було сумнівів, що доктор Данко повинен був десь знаходитися. Ми викурили його з наперед приготованої нори, а я був упевнений, що йому не терпілося приступити до обробки Доукса або когось іще із списку Чатскі.


Яким чином він встановлював черговість

1 ... 69 70 71 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніжно відданий Декстер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ніжно відданий Декстер"