Читати книгу - "Полонянка для сина ватажка, Ерато Нуар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Не витримавши, теж розрядився затихаючою пульсацією. Ще трохи помасажував груди, відплюючись від усюдисущого пір'я, і раптом насторожено глянув на двері.
Я принюхалася і прислухалася, лаючи власні притуплені органи почуттів, і майже одразу вловила знайомий запах.
Обличчя Дрона стало серйозним, і в частки миті, поки лунав стукіт, він несподівано втягнув усі шипи. Нічого собі, пес дери!
Зустрівшись з ним очима, я одразу зрозуміла короткий жест головою в бік туалетної кімнати і, вискочивши з води, помчала ховатися туди. Перетинатися з Дейком не хотілося ані краплини.
Озирнулася наостанок, побачила, як Адран неквапливо вилазить із води, одягається в халат і йде на нетерпляче клацання дверей, які намагаються відчинити зовні.
Швидше заскочила в туалетну, закрилася, потім подумала і вирішила зробити невелику щілинку, шкодуючи, що не можу обернути бодай одне вушко в котяче.
Напружила свій і без того досить гострий слух. Що цьому недовожаку знадобилося? Чую, нічого хорошого...
– ... чому... тут... – долинуло невдоволене.
Я відчинила двері ширше, наскільки це було можливо зробити непомітно.
Дейк шумно принюхувався, від нього запахло збудженням.
Від Дрона виходило легке роздратування. А я... я відчувала себе ароматичною свічкою з афродизіаком! Мені було мало, я хотіла Дрона ще й ще, за всі ті дні та години, які змушена була підкорятися і терпіти. Я хотіла витягнути його в коридор, в одну з їхніх улюблених залів, у той похмурий заклад, до якого він мене водив – куди завгодно! – укласти в центрі і змусити всіх визнати, що він мій!
Глибокі тваринні пориви, що не піддавалися контролю, накривали свідомість, у якому я ледь утримувалася. Хотілося вийти вперед і загарчати... ну майже по-котячому.
– ... можу... контролювати... – почулася поблажлива відповідь Дрона.
Випендрюється, гад! Я похитала головою, закликаючи і свою людську суть до контролю.
– ... батько... цього... не схвалив би! – підвищив голос Дейк.
Дрон глухо рикнув – я прислухалася, але не розібрала. Дейк відгукнувся – майнуло явне «кішка». Сподіваюся, він не до мене з'явився! Невже за Адраном наглядає?
Дрон сказав щось про час – я кинула погляд на годинник, наближалося до трьох.
Голоси братів приглушилися, я почала чути тільки інтонації. Адрана – трохи ліниву, впевнену. Дейка – роздратовану. Потім несподівана згода. Умова. На чомусь домовившись, вони замовкли. Стукнули двері.
Не може ж бути, що Дрон пообіцяв братові мене? Сподіваюся, він тепер мене нікому не віддасть?
Трохи перечекавши, я ризикнула визирнути назовні, але мій монстр вже віддавав якісь розпорядження в трубку.
– Замок замкнув? – уточнила я.
– Йди сюди, – скомандував Дрон, жваво нагадуючи себе колишнього.
Я б і сама з радістю підійшла, але на такий тон вважила за краще розвернутися і попрямувати в інший бік. Недовго думаючи, Адран відкинув трубку і махнув за мною, на ходу збиваючи меблі. Я додала швидкості, в глибині душі усвідомлюючи, що мої блискучі оголені принади його тільки розпалюють. Але мені подобалося тікати від нього – знаючи, що наздожене, віддаватися спільному азарту, спільній грі.
Наздогнав досить швидко: постраждали лише крісло, столик та половина шафи. Вхопив на подив м'яко, одразу притискаючи до себе всім тілом.
– До чого ви домовилися? – поцікавилася я.
Дрон промовчав, зайнявшись моїми грудьми. Не встигла я трохи розслабитися, як двері знову безшумно відчинилися. Я здригнулася, озирнувшись, але це виявилися лише слуги з новим матрацом та ліжком.
Чомусь їхня присутність і яскравий запах подіяли п'янко. Замість бажання сховатися виникло бажання розпалити сильніше і вбрати бажання. Я навіть на якийсь час забула про дронові шипи, які, вочевидь, нікому не можна було показувати.
Але сам середній синочок Вожака не забував про них ані на мить. Згріб мене в оберемок, перевалив через плече, стиснув виставлену на огляд попку і широким кроком поспішив у туалетну.
Не захекавшись ні на мить, ніби не дорослу, досить високу і не найхудішу дівчину ніс, а так, ганчір'яну лялечку, під заздрісно проводжаючими поглядами слуг Адран затягнув мене в душову.
Поставив під душ, одразу обдавши струменем холодної води, що почала поступово теплішати. Скинув халат і ступив слідом. Різко притис мене до стіни, жадібно вп'явшись губами в груди. Я обхопила руками широкі плечі, ледь не задихнувшись від насолоди, і одразу заскочила на Дрона, обвивши ногами.
Підтримуючи мене під попку і заразом трохи розводячи складочки, він швидко, ненаситно увійшов, немов і не було попередніх разів.
Ми чуяли, як слуги ходять за стіною, наводячи порядок, але зупинятися здавалося вище за наші сили. Я заплющила очі, відчуваючи Дрона так глибоко в собі, що все всередині моментально починало охоплювати спазмами насолоди.
Мій красень теж розслабився, перестав стримувати і шипи, і себе. Десь по краю свідомості майнула тінь слуг, викликавши дивне глухе невдоволення сили, яка ворушилися всередині. Але його одразу ж накрив черговий приплив оргазму. Ніколи не підозрювала, що таке можливе! Стільки разів поспіль і все мало! Напевно, справа у повні та тривалій утриманні?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Полонянка для сина ватажка, Ерато Нуар», після закриття браузера.