Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

людей. 20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих. 21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих. 22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі. 23 І кожний у своїм порядку: первісток - Христос, потім - Христові під час його приходу. 24 Потім кінець, - коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу. 25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги. 26 Знищений буде останній ворог - смерть; 27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе. 28. Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому. 29. Коли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих? 30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки? 31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім. 32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо. 33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї. 34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це. 35 Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?» 36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. 37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше. 38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло. 39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб. 40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних. 41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском. 42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні; 43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі; 44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне. 45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.» 46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне. 47 Перший чоловік із землі - земний, другий чоловік - з неба. 48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні. 49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного. 50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління. 51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося, 52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося. 53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя. 54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою. 55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» 56 Жало смерти - гріх, а сила гріха - закон. 57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. 58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.

16. Заключення: збірка для вбогих 1-9; поручання друзів 10-18; привіт 19-24

1 А щодо збірки на святих, то робіть і ви так, як я був наказав Церквам галатським. 2 Першого дня тижня кожний з вас хай відкладає в себе, збираючи, що може заощадити, щоб збірок не робити тоді, коли сам прийду. 3 А коли прийду, пошлю тих, що їх ви вважатимете, з листами, щоб вони віднесли ваш дар у Єрусалим. 4 Коли ж буде потрібно піти й мені самому, то вони підуть зо мною. 5 Прийду ж до вас, як Македонію перейду, бо я крізь Македонію переходжу. 6 А у вас, може, зупинюсь або й перезимую, щоб ви мене провели, куди я піду. 7 Я вас не хочу бачити тепер лиш у переході; надіюсь бо деякий час у вас перебути, коли те Господь дозволить. 8 В Ефесі я перебуду до П'ятидесятниці, 9 великі бо й широкі двері мені там відчинились, і супротивників багато. 10 Як прийде Тимотей до вас, глядіть, щоб почувавсь у вас безпечно, бо він, як і я, робить діло Господнє. 11 Нехай, отже, ніхто ним не легковажить; і відпровадьте його в мирі, щоб прийшов до мене, бо я з братами на нього чекаю. 12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже його просив, щоб він пішов до вас із братами, та він не мав ніякої охоти тепер прибути; прийде, як буде догідний час. 13 Чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. 14 Нехай усе у вас діється в любові. 15 А благаю вас, брати: Ви знаєте родину Степани, що вона первісток Ахаї і що вони віддали себе святим на службу; 16 то щоб і ви також піддавалися таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними. 17 Я тішуся приходом Степани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу неприявність заступили, 18 бо заспокоїли мій дух і ваш. Отож, шануйте таких. 19 Вітають вас Церкви азійські. Вітають вас у Господі сердечно Акила і Прискилла з їхньою домашньою Церквою. 20 Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком. 21 Привіт моєю рукою, Павловою. 22 Як хтось не любить Господа, анатема на нього! «Маран ата!» 23 Благодать Господа Ісуса з вами! 24 Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі!