Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Ти — мої крила, Вікторія Франко 📚 - Українською

Читати книгу - "Ти — мої крила, Вікторія Франко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ти — мої крила" автора Вікторія Франко. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 70 71 72 ... 74
Перейти на сторінку:

Отримавши схвальну відповідь, я вимкнув комп'ютер і повів кохану до машини, міцно тримаючи її за руку. А опинившись вдома, відразу ж пішов у душ і змучено обпершись рукою об кахель, став обдумувати ситуацію, що склалася. 

Увесь цей конфлікт з батьками Мілени зайшов аж надто далеко. І хоча я хоробрився, що не боявся Юрія, та все ж розумів, що пропускати його погрози повз вуха було дурістю. Я не сумнівався, що він не жартував, що може знищити мій бізнес. А після їхньої з Міленою розмови, від цього чоловіка взагалі можна було очікувати будь-яких вчинків.

— Можна до тебе? — крізь шум води, я почув тихий голос коханої та, розкривши свої обійми, з радістю потягнув дівчину до себе.

Притиснувши Мілену до грудей, я відчув як стривожено билося її серце. А потім схилився до коханих губ і накрив їх своїми, щоб потонути у нашому з Міленою світі. Й хоча б на деякий час витіснити з думок тривожні переживання, що отруювали життя. Я чудово розумів, що зовсім скоро ми будемо змушені знову повернутися до гіркої реальності. 

— Ярику, я так сильно боюся втратити тебе, — прошепотіла Мілена мені в губи, розриваючи своїми страхами мою душу на шматки.

— Не бійся. Я не дозволю розлучити нас, — намагався говорити впевнено, щоб вселити дівчині спокій, але насправді й сам боявся цього не менше.

— Любий, я думаю, що тато не заспокоїться. 

Міцно пригорнувши кохану до себе, я знову запевнив її, що подбаю про те, щоб ми завжди були разом. Але водночас погоджувався з кожним її словом — Юрій, скоріше за все, не заспокоїться. Тому я не збирався чекати його подальших кроків й усю ніч провів у роздумах, як вберегтися від його натиску. Я був твердо переконаний, що зроблю усе аби не дозволити йому зруйнувати наше з Міленою щастя. Навіть якщо для цього мені доведеться заховати свій скарб на краю світу.

1 ... 70 71 72 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти — мої крила, Вікторія Франко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ти — мої крила, Вікторія Франко"