Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

- Добре, побачимось пізніше, Джею.

- Ви ж не станете з Марісою...обговорювати це? - Уточнив Джеймс, вдивляючись в обличчя найкращого друга

- Ні, звичайно ні, це лише твоя справа, - запевнив його Пітер цілком серйозно, але Джеймсу здалося, що обличчям друга пробігла тінь розчарування. Вони тепер спілкуються з зовсім різними компаніями і Джеймсові спало на думку, що це може погано позначитися на їхній дружбі. Їхні таємниці більше не належать тільки їм самим.

Пітер вийшов з класу слідом за своєю дівчиною, залишивши Джеймса на самоті.

Хлопець повільно зібрався і попрямував до виходу. Можливо Пітер мав рацію і потрібно бути обережнішим з вибуховою білявкою. З того часу, як Пола почала зустрічатися з Портером, у неї ніби дах зірвало. То повністю ігнорує присутність Джеймса, то влаштовує істерики по телефону. Тепер ось погрожує Елінор. Він хотів би, щоб ця дівчина забула про його існування, але Пола Кернер, вочевидь, була не з тих людей, хто залишає інших у спокої просто через те, що їм того хочеться.

Джеймс викинув із голови цю думку. Він вийшов на шкільне подвір'я. На стоянці майже нікого не залишилося, що виявилося дуже доречним. У нього зовсім не залишилося сил стримувати роздратування.

Цікаво, Елінор десь поблизу? Іде за ним? Чи лишила його Френку на десерт? Джеймс тихенько застогнав. Його дратувала думка, що за ним постійно хтось стежить. Причина, правда, більш ніж гідна: не дати мисливцям убити Джеймса, але сама думка виводила його із себе. Адже Дарко не з'являвся майже місяць, може він більше й не збирається його вбивати?

Хлопець із роздратуванням думав про те, що ці хранителі самі у всьому винні. Нащось воскресили його, а він тепер бачите, не збирається вмирати. От тепер нехай і відбувають, а він просто гулятиме.

Джеймс встиг пройти дві вулиці і ледве дійшов до парку Вілламалейн, як біля нього з нізвідки з'явився чоловік. Елегантний дорогий костюм із чорної фланелі ще більше підкреслював білий колір обличчя та до блиску начищені черевики. Мартін Лютом виглядав трохи стурбованим.

- Доброго дня, Джеймсе. Гарна погода для прогулянки. Чи дозволиш приєднатися?

Мартін міцно потиснув руку Джеймсу. Його рукостискання було крижаним, таким самим як і дотик Ліліт.

- Цьому десь навчають? З'являтися так раптово? - невпевнено видав Джеймс.

- У мене є для тебе новини, - Лютом проігнорував його роздратування і відразу був завалений зустрічними питаннями.

- Ви зловили Дарко? А його спільників? З'ясували навіщо я їм потрібний?

- На жаль, Дарко та його посібники поки що на волі. Ніяк не можемо стати на слід, їм допомагає ховатися хтось дуже могутній і це турбує мене насамперед. За мисливцями стоїть якесь велике цабе, це очевидно.

Мартін замовк і Джеймс миттю глянув на нього: вітер розкуйовдив охайні кучері, вертикальна складка на лобі видавала хвилювання. Тепер йому можна було дати усі сорок років.

Джеймс кивнув. Він знову глянув на Мартіна за мить, і то була вже зовсім інша людина. Зібраний та впевнений у собі, готовий до активних дій.

- Ми обговорили з Радою твій випадок і дійшли деяких висновків. Мисливець за головами, цей Даніель Дарко, у нашому світі відомий вже досить давно і його роботи не з тих, що можна вписати у резюме. Якось він уже намагався одинцем напасти на хранителів Ради. Звичайно, безрезультатно. Тільки здійняв галас і заробив собі клеймо зрадника на все життя. Така собі репутація, Джеймсе, ти не находиш? Тому, хто його найняв щоб дістатися до тебе начхати на його колишні справи, йому просто потрібен хороший виконавець.

- І його не схопили минулого разу?

- Дарко? Ні, не схопили. Не було прямих доказів, та й він швидко заліг на дно. А напередодні тодішнього майбутнього перевороту Рада не стала займатися справою Дарко по-справжньому. Їм було не до того.

- Переворот?  - зацікавився Джеймс.

- Так, Рада П'ятьох отримала цю назву завдяки попереднику нинішнього Голови  - Теренсу Бартону. Він дав багатьом істотам право голосу, зокрема у Раді. Але його ім'я змішали із брудом. Відразу після формування нової Ради - у тому вигляді, в якому вона існує зараз - стало відомо, що денні перевертні готують захоплення влади в Раді. І Теренса Бартона, який так довго боровся з нетерпимістю серед лав магів, звинуватили у пособництві повсталим. Але ми не про це.

Мартін перервав свою розповідь і повернувся до колишньої теми.

- Дарко знав процедуру. Він знав, що тебе повинні воскресити після того, як ти загинеш внаслідок аварії. Він хотів цього.

- Але навіщо?

- Ми думаємо, він хотів розбудити таким чином сили, які спали в тобі. Щось він знав про тебе таке, що змусило його вчинити саме так.

Джеймс зрозумів, куди веде цю розмову.

- Моя родина  - чарівники. Так, я вже чув таку нісенітницю. Ні, містере Лютом, ви щось плутаєте. Якби в моїй родині були маги, я про це знав би.

Але Лютом не відступав.

- Але ж ти запалив свічку, чи не так? Хейз мені розповів.

Джеймс не відав як цьому заперечити. Лютом продовжував.