Читати книгу - "Розлучення. Він кохає іншу, Альбіна Яблонська"

Єдина причина, через яку стримувалася — страх розчарування. Його розчарування. Я не могла засмутити Жданова.

Адже він був тією самою ниточкою, яка здатна витягнути мене з ями.

І я не прогадала.

Так воно і вийшло.

Він не просто витягнув. Рома підняв мене на руки. Розправив мої крила. І змусив знову вірити, що щастя є. Воно існує.

Прямо тут.

І просто зараз.

— Куди ми приїхали? — Я вийшла з машини, піднімаючи низ вбрання. І побачила перед собою елітний маєток. Ми виїхали за межі міста. І це точно не схоже на бізнес-центр. — Я гадала, ми їдемо в центр зустрічей?

— Сьогодні наша зустріч відбудеться тут. У цьому приватному заміському клубі.

Ми піднялися сходами. Опинилися у світі червоного дерева, майстерної ліпнини. Старовинних картин на стінах.

У коридорі духмяніли квіти.

Нас двох зустрічали люди з прислуги.

Мене провели в дивовижну залу з високими стелями. І там стояв накритий стіл.

Білосніжна скатертина, срібні прилади. Тарілки різних діаметрів. І відерце з пляшкою шампанського на льоду.

— А де всі інші? Чому тут тільки ми удвох? Що все це означає?

Я, як і раніше, тримала в руках документи.

Готувалася виступати перед серйозними людьми, які приїхали здалеку дізнатися якісь цифри. Поцікавитися розміром дивідендів у цьому кварталі.

До останнього була впевнена, що я на цій зустрічі — просто бухгалтер. Нехай і в дорогій вечірній сукні.

Але все ж таки бухгалтер.

А тепер — раптово здогадалася.

Що все це була лиш солодка пастка.

Гарно продуманий план Жданова.

— На жаль, інші акціонери не змогли приїхати. На зустрічі буду тільки я. Як основний утримувач акцій компанії. Власник контрольного пакета... І я готовий вислухати все, що ти мені розповіси. Навіть якщо це будуть не тільки цифри.