Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І Калев дав їй Ґуллот горішній та Ґуллот долішній.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста пальм з Юдиними синами до Юдиної пустелі, що на півдні Араду. І оселилися там з народом.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанянина, мешканця Цефату, і винищили його. І назвав він те місто Хорма.

18 І здобув Юда Газу, Ашкелон і Екрон та околиці їхні.

19 І був Господь з Юдою, і він вигнав мешканців гори. Та не міг він здолати мешканців долини, бо вони мали залізні колісниці.

20 І дали Калеву Хеврон, як казав був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

21 А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини і став жити євусеянин з Веніяминовими синами в Єрусалимі, і живе тут аж до цього дня.

22 І пішла також оселя Йосипова до Бет-Елу, і Господь був з ними.

23 І спостерігали Йосипові сини за Бет-Елом, яке колись називалося Лузом.

24 І побачила сторожа, що виходив з того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми тебе помилуємо!

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та всю його родину відпустили.

26 І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав його Лузом, воно ім'я його аж до цього дня.

27 А Манасія не вигнав мешканців Бет-Шеану, Таанаху, Дору, Ївлеаму, Меґіддо та їхніх залежних міст. І ханаанянин волів сидіти в тому краї.

28 І коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанянина данину, але вигнати не вигнав його.

29 І Єфрем не вигнав ханаанянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанянин серед нього в Ґезері.

30 І Завулон не вигнав мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу. І осівся ханаанянин серед нього, і працював на Завулонових синів.

31 І Асир не вигнав мешканців Акко і мешканців Сидону, Ахлави, Ахзіву, Хелби, Афіку й Рехову.

32 І осівся асирець серед ханаанянина, мешканця того краю, бо він не вигнав його.

33 І Нефталим не вигнав мешканців Бет-Шемешу і мешканців Бет-Анату. І вони жили серед ханаанянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм батраками.

34 І тиснув амореянин Данових синів на гору, і не давав йому сходити в долину.

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Аялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипової оселі, і він змусив їх працювати на себе.

36 А кордони аморейські були від Маале-Акраббім і вище від Сели.

Судді 2

1 І прийшов ангел Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас з Єгипту до того краю, що обіцяв був вашим батькам. І додав: Я не відступлюся від своєї угоди з вами повік!

2 А ви не укладете угоди з мешканцями цього краю, їхні жертовники порозбиваєте, та не слухали ви мого голосу. Чому ви вчинили так?

3 І я сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.

4 І як ангел Господній промовляв ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ заридав голосно.

5 І назвали те місце Бохім, і приносили там жертви Господові.

6 І Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той край.

7 І служив народ Господові по всі дні Ісуса та по всі дні старшин, які прийшли по Ісусові, що бачили великі справи Господні, які зробив він Ізраїлеві.

8 І помер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста десяти років.

9 І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них прийшло інше покоління, що не знало Господа, а також того, що робив він Ізраїлеві.

11 І Ізраїлеві сини служили Ваалам і робили лихе в Господніх очах.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх з Єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.

14 І запалав Господній гнів на Ізраїля, і він дав їх у руку грабіжників, і вони їх пограбували.

І він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед ними.

15 У скрізь, де вони ходили, Господня рука була на лихо їм, як казав був Господь, і як присягав їм Господь. І стало їм дуже скрутно.

16 І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх ворогів.

17 Та вони не слухали також своїх суддів, бо ходили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони дуже швидко збочили з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, виконуючи Господні заповіді. Вони так не робили!

18 А Господь був із суддями, яких він їм ставив, і рятував їх з руки їхніх ворогів по всі дні тих суддів, бо була милість Господа до них через їхній стогін, спричинений їхніми нападниками та гнобителями.

19 І бувало, як помирав той суддя, вони ще більше збочували за своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони були вперті в непослухах своїх.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і він сказав: За те, що люд цей переступив мою угоду, що я уклав був з їхніми батьками, і не слухав мого голосу,

21 то я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус залишив, помираючи,

22 щоб випробувати ними Ізраїля, чи триматимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як трималися їхні батьки, чи ні.

23 І Господь залишив ті народи, не вигнав їх і не дав їх у руку Ісусову.

Судді 3

1 А оце ті народи, що Господь залишив на випробування для Ізраїля, який не знав війни з Ханааном,

2 щоб навчилися покоління Ізраїлевих синів воювати:

3 п'ять володарів филистимських і всі ханааняни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гір Лівану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.

4 І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб бачити, чи будуть вони виконувати заповіді Господа, які він наказав був їхнім батькам через Мойсея.

5 І Ізраїлеві сини жили серед ханаанянина, хіттеянина, амореянина, періззеянина, хіввеянина і євусеянина.

6 І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.

7 І Ізраїлеві сини забули Господа, Бога свого, і служили Ваалам та Астартам, роблячи зле в Господніх очах.

8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і він дав їх у руку Кушан-Рішатаїма, царя двох річок Араму. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Рішатаїмові вісім років.

9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, Отніїла, сина Кеназа, молодшого брата Калева, і він врятував їх.

10 І був на ньому дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Рішатаїма, царя арамського. І він переміг Кушан-Рішатаїма.

11 І мав край мир сорок років, і помер Отніїл, син Кеназа.

12 А Ізраїлеві сини й далі робили лихе в Господніх очах, і Господь зробив сильнішим Еґлона, царя моавського, ніж Ізраїль через те, що вони робили лихе в Господніх очах.

13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, і побив Ізраїля, і посів місто пальм.

14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять років.

15 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, шульгу Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина. І послали Ізраїлеві сини через нього подарунка Еґлонові, цареві моавському.

16 І зробив собі Егуд меча, і в нього було два вістря, ґошед довжина його, він прип'яв його під своїм одягом на правому стегні своєму.

17 І приніс він того подарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон був чоловіком дуже товстим.

18 І коли він скінчив підносити того подарунка, то відпустив тих, що несли його.

19 А сам повернувся від каменоломні, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.

20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить в прохолоді особистого покою. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав зі стільця.

21 І простягнув Егуд свою лівицю, і витяг меча, і загнав йому в живіт.

22 І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило меча його, бо він не витягнув його з живота.

23 І вийшов Егуд до сіней, і замкнув за собою двері тієї кімнати.

24 І він пішов. А царські раби ввійшли та й побачили, що двері кімнати замкнуті. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.

25 І чекали вони аж допізна, а він все не відчиняв дверей. І взяли вони ключа, і відчинили, аж їхній пан лежить мертвий на землі!

26 А Егуд утік, поки вони зволікали. І він перейшов ті каменоломні, і втік до Сеїру.

27 І коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори.

28 І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І пішли вони за ним, і захопили йорданські броди до Моаву, і не дали нікому перейти.

29 І побили вони Моав того часу, близько десяти тисяч, хоч ті й були кремезні та дужі, і ніхто не втік.

30 І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а край мав мир вісімдесят років.

31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він рожном шістсот душ люду филистимського. І він теж врятував Ізраїля.

Судді 4

1 І помер Егуд, а Ізраїлеві сини ще більше робили лихе в Господніх очах.

2 І дав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А на чолі його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.

3 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колісниць, і він піддавав сильним утискам Ізраїлевих синів двадцять років.

4 Пророчиця Девора, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.

5 І сиділа вона під Девориною пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.

6 І вона послала покликати Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Піднімися на гору фавор і візьми з собою десять тисяч людей із синів Нефталимових та синів Завулонових.

7 А я приведу до тебе в Кішонську долину, Сісеру, на чолі Явінового війська, колісниці його і людей його та й дам його в твою руку.

8 І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зі мною, то піду, а якщо не підеш, то не піду.

9 А вона відповіла: Піти піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тому шляху, яким ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру.