Читати книгу - "Берегиня, Настуся Соловейко"

– Ти ж казав, що вони нудні!

Феррікон махнув лапою.

– Все одно робити нічого. Ти в академії, Сердикони вже весь замок вичистили зверху донизу, магічна література теж набридає. А в ваших цих дівчачих книжках такі пристрасті, впасти можна!

Сердиконів я розбудила не тільки в замку у дядька, але і у своєму. Тепер за ним є кому наглядати. Ортид мого дому виявився бурчливим та противним, і дуже лютував, що його взагалі розбудили.

– Що ж, – я останній раз глянула у дзеркало – нам пора! – клацнула пальцями й відкрила портал.

Так, тепер я це могла! Звичайно, моя магія не була такою сильною, як в інших магинь, та переміщатися по замку я навчилася. Добре в мене виходили закляття захисту території замку. Ніхто не міг зайти чи вийти щоб я про це не дізналася, втім, головним я вважала вміння розуміти та доглядати магічні рослини.

Саме завдяки йому я зробила спеціальний настій для дядька Роберта. Звичайно ж, він не міг розірвати кровну клятву, проте, допомагав відновлювати магічні потоки, так що дядько почував себе набагато краще та навіть зміг повернутися до роботи. Хто зна, може, завдяки цьому дару, я зможу зцілювати магів і людей, не гірше за цілительок? Як я завжди хотіла!

– Ходімо, Уітморе! – ми одночасно зробили крок до сяючої арки.

В холі на мене вже чекав дядько Роберт.

– Яка ти все-таки гарна, дівчинко моя! – очі в нього заблищали від підступаючих сліз.

Я взяла його під лікоть, а Феррікон став з іншого боку.

– Готова? – спитав дядько.

– Так!

Парадні двері відчинилися і ми попрямували до засніженого саду, де на нас вже чекали служитель, гості та Себастіан.

Високий, в чорному парадному костюмі розшитому срібними візерунками, він стояв біля арки із льодяних квітів і дивився на мене своїми прекрасними зеленими очима.

Наблизившись до нього, дядько поєднав наші руки. Я посміхнулася й зробила перший крок до свого чоловіка та щасливого життя, про яке завжди мріяла.

Дорогі читачі!

Ось і закінчилася історія Еллі та Бастіана. Сподіваюся вона вам сподобалася.

Якщо книга вам сподобалась, ставте вподобайки, підписуйтесь й пишіть коментарі, саме ви надихаєте автора своєю підтримкою!Наступна книга про Флору вже пишеться, тож до скорої зустрічі!

Кінець