Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

Я втупився в нього. Він знає, Френк. Саме таку розмову він має на увазі.

Не така вже й маленька частина мене здивувалася, чому саме він повідомив нам, що підслухав цей ласий шматочок, але потім Сон почав сміятися, і я подумав, що це, мабуть, достатнє пояснення.

,

О, сказав Френк. Що ж, це певною мірою зменшує випадковість моменту, але це влучне порівняння.

.

Ви той, хто його придумав.

.

Звідси і комплімент.

, : : : .

У всякому разі, сказав Сон. Тож я заходжу в магазин і думаю одне й те саме: дивно, правда? І я очікую лінію посередині: фонтани праворуч, самокати ліворуч. Але ні, це просто хаос, людина: всюди світло і вода. Ми виходимо на невелику перерву, і він простягає мені флягу. Тому, будучи ввічливим гостем, я роблю невеликий ковток.

, .

Через два дні я прокидаюся у своєму ліжку вдома. Мінго на кухні готує млинці для моїх дівчаток, у гаражі стоять чотири скутери, а попереду пара кам'яних амурів пісяє в найбільший цементний фонтан, який ви коли-небудь бачили.

, … , .

Отже, я все це бачу, потім моя дружина приходить додому, а я вже готуюся і згорбиваю плечі перед словесним побиттям, яке, як я знаю у своєму серці, я повністю заслуговую. А вона просто... Посміхається, цілує мене в щоку і сідає за стіл. Ми ніколи не говорили про це.

Я витріщився на нього. Що?

, !

Мої думки точно, чоловіче! Це навіть не найдивніше. Пізніше того ж дня я переглянув свої записи в онлайн-банкінгу і не зміг знайти жодного запису про те, що я платив за будь-які речі. І коли я запитав Мінго, як ми врегулювали вкладку для всього цього обладнання, все, що він сказав, було: «Мито сплачено».

. …

Ми з Френком обмінялися поглядами. Так...

.

Сон дивився на мене зверхньо, серйозний на раз. Не можу збрехати, ця фраза переслідує мене донині. Він почухав потилицю. Вибачте, я не знаю, до чого я це призвело.

?

Я примружився на нього. Не турбуйтеся про Мінго, напевно, все буде добре?

І не їжте і не пийте після нього, додав Френк.

.

Сон ляснув мене по спині. Це, мабуть, дає мені більше честі, ніж я заслуговую. Думаю, мені просто потрібно було викинути все це з грудей.

… ,

Гаразд. Ну, а тепер... Що б це не було, вирішено, у мене є ідея, яку я хотів би пробігти повз вас, щоб дізнатися, як ми можемо з цим впоратися. Ще залишилася хвилина.

Так? Що плануєте?

-

Я схопив зі столу предмет, схожий на пістолет. Що ж, ми почнемо з цього хлопця прямо тут, як наш третій пікап. Ви хочете втримати його, враховуючи малу дальність?

Наелектризована сітчаста гармата

: 5 , 4 . .

Використання: Ви стріляєте наелектризованою сіткою по цілі в радіусі 5 ярдів, вкорінюючи її протягом 4 секунд. Цілі, що знаходяться під впливом наелектризованої сітки, не можуть бути вилікувані.

: 3

Звинувачень: 3

,

Мені це подобається, і так, звичайно.

: - .

Я пов'язав йому пару рецептів рун: Зимородок, який змушував моїх круків з'являтися прямо над їхніми цілями, і варіант Хмарної гадюки, що висмоктує ману, який я щойно підібрав трохи раніше.

, …

Я кину деякі з них на свої пістолети, а звідти...

Глава

-

Тридцять шість

Мінго повів нас із Сном з лісу до скелі, про яку він згадував раніше, з якої справді відкривався вид на маленьке місто. Явно занедбаний, він був сповнений сірих кам'яних веж, які заросли квітучими зеленими ліанами та повзучим мохом.

.

Будинки були від шести до семи поверхів заввишки. Багато з них були з'єднані між собою виноградними лозами, які з'єдналися між собою, утворюючи мости, і для того, щоб спуститися на найближчий дах з нашої позиції, потрібно було впасти лише на десять футів.

.

Надійшла підказка.

: .

Попередження: Рейдова команда з'явилася на протилежному кінці міста. Ви можете вступати в бій як тільки захочете, але підрахунок очок не почнеться, поки рейдова команда не зачепить свою ціль.

Вдалині з'явилися червоні таблички з іменами, всі вони скупчилися на далекому даху.

Мінго спробував ступити вперед і зійти зі скелі, але Сон схопився за поділ його плаща і зупинив його.

Сповільни свій крен, друже.

.

Так, я погодився. Давайте почекаємо і подивимося, як вони наближаються. Я хотів би подивитися, як виглядатиме їхній склад, і ми не почнемо втрачати очки, поки вони не почнуть битися.

Гравці розбіглися і почали цілеспрямовано рухатися, стрибаючи з даху на дах або бігаючи по вузьких виноградних мостах.

,

Всі вони, не вагаючись, прямували прямо до нас, що змушувало мене думати, що битва може статися на даху прямо під нами.

…

І якби це було так...

Я обернувся і подивився на дерева, що обрамляли лінію скелі. Я збираюся трохи змінити положення.

— , — .

Я висунув свій маскувальний комплект і подвоїв назад до найближчої сосни. Я виліз на неї, і поки нижні кінцівки боролися зі мною з кожним кроком — тонкі гілки шкрябали мою шкіру і тріскалися піді мною, сік сочився на моїх руках, — мені вдалося проштовхнутися.

.

Я тихо зітхнув, вмостившись на особливо товстій гілці, сидячи на ній, поставивши одну ногу набік, звісивши ноги вниз. Я був на висоті близько двадцяти футів, досить високий, щоб бути поза природним полем зору наших супротивників, залишаючись при цьому в зоні досяжності мого рельсотрона і моїх пістолетів.

? .

Я знизив голос. Френк, ти думаєш, що ми тут накриті знизу? Майже впевнений, що листя в основному заблокувало нас.

Так, на жаль.

: .

Чудовий. Я вихопив обидва свої пістолети, потім чекав і дивився, як ворожі гравці переступають останній поріг: виноградний міст близько ста футів завдовжки і п'ять футів завширшки. Тепер вони рухалися обережно, без сумніву, цілком очікуючи на нас.

, - .

Склад мені здається досить стандартним, двадцять гравців, два танки. Я висунув гілку з обличчя і придивився трохи ближче, придивляючись до їхніх гільдійських бирок. Схоже, їм довелося створити свою команду за допомогою однієї і тієї ж п'ятихвилинної мішанини, тому що тут є всілякі гільдії.

Але ніякої корупції чи відредагованості.

.

Це, мабуть, і на краще. Ймовірно, ми можемо припустити, що їхня комунікація буде кроком