Читати книгу - "Будь мені тайною, Марина Тітова"

— І що робити? Вона мені не повірила... І, відчуваю, Харитона потім питатиме й він, що гад повзучий, якось вийде з води сухим... Він же вміє, ти сам це знаєш. Вже знаєш... — ниє у форматі відеозв'язку Марфуша.

На годиннику третя година ночі. А я сиджу на своїй кухні, тру перенісся пальцями, злюсь та думаю. Вже яку ніч і який день поспіль думаю, але рішення не надходить...

— Саш, ти тут? Чи картинка зависла?

— Тут, — змінюю позу й тепер обпираюсь на лікті, сидячи за столом. — Не знаю, що й сказати.

— Не знаєш або не хочеш? Ну звісно, хто така тобі Ліка? Так, малознайома людина, на яку одного разу просто задивився... Мабуть, марно я все це замислила. Нічого не змінити вже. Ліка не піде від Харитона... — зітхає співрозмовниця та відвертається від камери.

Мене ж ці її слова чіпляють за душу. Марфа з Вадимом досі думають, що я погодився допомагати їм з операцією "врятувати Ліку" просто так, виключно через людяність.

— Медова моя радість, ти де? — з'являється на картинці поряд із Марфою Вадим. — О, Санька, ти ще на зв'язку! Щось надумали?

— Нічого, — махає головою його жінка. — Якщо Ліка відмовилась від уроків із Сашею, то він нам уже нічим не допоможе.

— А що як це знову не вона, а Тон? Він міг написати повідомлення за неї? — висуваю припущення союзник.

— Ні. То була вона, — стверджую, втупившись очима у дисплей свого телефона, на якому досі відкрито ряд повідомлень від янгольської дівчини. Гортаю їх у десятий раз, у надії щось вигадати.

Вівторок. 15:55

Янгол: "Я ходитиму до іншого репетитора. Тут — у місті. Вибач. Мені здається нам не варто спілкуватись. Дякую тобі за все."

16:07

Я: "Ти не хочеш спілкуватись чи це рішення тобі нав'язав твій чоловік?"

17:31

Янгол: "Тебе так і тягне у чомусь звинуватити Харитона?"

17:34

Я: "Я бажаю тобі добра... Але бачу, що Харитон тобою користується."

18:15

Янгол: "Якщо бажаєш добра, то дай мені спокій."

18:19

Я: "Не можу."

18:33

Янгол: "Тобто, як крутити шашні з заміжньою дівчиною — то ти можеш, а як дати мені спокій — то ні? І це я не про себе..."

18:42

Я: "Будь ласка, поясни. Що ти там собі надумала? За які шашні мова?"

19:32

Я: "Тобі Харитон щось сказав? Що саме?"

19:42

Я: "І що він тобі наговорив?"

20:03

Я: "Не мовчи, будь ласка..."

20:10

Я: "Поговорімо?"

22:55

Янгол: "Я знаю. Все знаю... Про вас із Марфою..."

23:03

Я: "Не знаю, що тобі доповів твій чоловік, але хіба ти йому віриш? Він тобою маніпулює. Невже ти це не бачиш? Невже ти думаєш, що я здатен "замутити" з твоєю подругою? Це безглуздо. По-перше, різні міста. По-друге, вона твоя подруга. Я б з нею не спілкувався, якби це було не так. Я переймаюся за тебе..."

23:09

Я: "Прошу, не відрікайся від мене. Якщо ми знову зустрілися, то, може, це знак? Може варто спробувати ще раз?"

23:15

Я: "Я не вимагаю, щоб ти покинула Харитона. Кохаєш його? Будь із ним. Рано чи пізно ти в ньому розчаруєшся... Але дозволь хоча б зрідка писати."

23:26

Янгол: "Навіщо? Не край мені серце. Спершу у собі розберись. Кого ти любиш, з ким хочеш бути..."

23:32

Янгол: "А флірт із Марфусею просто розвага?"

23:50

Я: "Абсурд. Нема ніякого флірту."

23:59

Я: "В моєму серці ти. І тільки ти. Вір мені."

Середа. 06:41

Янгол: "Та хіба я сліпа? Ви з самого початку бісики один одній пускали. Скажу чесно, від тебе такого не очікувала, але Марфуша... Вона така, вона може... Але вона помириться з Вадимом або знайде іншого, ви з нею різні. Тому не марнуй свій час. Розірви з нею."

06:45

Я: "Я своїм часом дорожу, саме тому не хочу втратити тебе. А щодо Марфи — ти помиляєшся. Хочеш перешлю наше з нею листування?"